букарт
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | бу́карт | бу́карти |
Р. | бу́карта | бу́картів |
Д. | бу́картові бу́карту |
бу́картам |
З. | бу́карта | бу́картів |
Ор. | бу́картом | бу́картами |
М. | бу́картові бу́карту |
бу́картах |
Кл. | бу́карту | бу́карти |
бу́-карт
Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -букарт-.
Вимова[ред.]
- МФА : [ˈbukɐrt] (одн.), [ˈbukɐrte] (мн.)
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- зах. байстрюк. [≈ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
Список перекладів | |