булькіт

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	бу́лькіт	бу́лькоти
Р.	бу́лькоту	бу́лькотів
Д.	бу́лькоту, бу́лькотові	бу́лькотам
З.	бу́лькіт	бу́лькоти
Ор.	бу́лькотом	бу́лькотами
М.	бу́лькоту*, бу́лькотові	бу́лькотах
Кл.	бу́лькоту*	бу́лькоти*

булькіт

Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1*a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -бульк-; суфікс: -іт.

Вимова

• • МФА: [ˈbulʲkʲit]
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. дія за значенням булькати[[Категорія:Вербальні слова}}]], булькотати 1 і звуки, утворювані цією дією. ◆ Усе це, з плачем, викрикнула Малайка Андрієві в спину при булькоті горнятка М. М. Коцюбинський

Синоніми

Антоніми

Гіпероніми

Гіпоніми

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість
іменники: дієслова: бу́лькати, булькота́ти

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів

Джерела

• Словник УЛІФ: булькіт