булькіт

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

відмінок однина множина
Н. бу́лькіт бу́лькоти
Р. бу́лькоту бу́лькотів
Д. бу́лькоту,
бу́лькотові
бу́лькотам
З. бу́лькіт бу́лькоти
Ор. бу́лькотом бу́лькотами
М. бу́лькоту*,
бу́лькотові
бу́лькотах
Кл. бу́лькоту* бу́лькоти*

булькіт

Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1*a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -бульк-; суфікс: -іт.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. дія за знач. дієсл. булькати, булькотати 1 і звуки, утворювані цією дією. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Усе це, з плачем, викрикнула Малайка Андрієві в спину при булькоті горнятка М. М. Коцюбинський

Синоніми

  1. ?

Антоніми

  1. ?

Гіпероніми

Гіпоніми

  1. ?

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Список перекладів

Джерела[ред.]