булькіт
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | бу́лькіт | бу́лькоти |
| Р. | бу́лькоту | бу́лькотів |
| Д. | бу́лькоту, бу́лькотові |
бу́лькотам |
| З. | бу́лькіт | бу́лькоти |
| Ор. | бу́лькотом | бу́лькотами |
| М. | бу́лькоту*, бу́лькотові |
бу́лькотах |
| Кл. | бу́лькоту* | бу́лькоти* |
булькіт
Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1*a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -бульк-; суфікс: -іт.
Вимова[ред.]
- МФА: [ˈbulʲkʲit]
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- дія за значенням булькати[[Категорія:Вербальні слова}}]], булькотати 1 і звуки, утворювані цією дією. [▲ 1] ◆ Усе це, з плачем, викрикнула Малайка Андрієві в спину при булькоті горнятка М. М. Коцюбинський
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
| Найтісніша спорідненість | |
| |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
| Список перекладів | |