бурса

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

відмінок однина множина
Н. бу́рса бу́рси
Р. бу́рси бу́рс
Д. бу́рсі бу́рсам
З. бу́рсу бу́рси
Ор. бу́рсою бу́рсами
М. бу́рсі бу́рсах
Кл. бу́рсо* бу́рси*

бу́р-са

Іменник, жіночий рід (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -бурс-; закінчення: .

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. чоловіча духовна школа у XVIII — середині XIX ст. ◆ А сина, сина дав [сотник] У бурсу в Київ обучатисъ Шевченко
  2. гуртожиток при такій школі. ◆ — А де ж ми постави­мо нашу школу? …Для неї треба цілого будинку, навіть кілька будинків, бо, певно, буде там і бурса Тулуб
  3. діал. юрба, гурт ◆ Чимала бурса косарів пішла, — чи не на Дін
  4. табун, зграя. ◆ Від різдва до водохреща вовки бурсами бігають, лютують

Синоніми[ред.]

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]


[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

відмінок одн. мн.
Н. бу́рса бу́рсы
Р. бу́рсы бу́рс
Д. бу́рсе бу́рсам
З. бу́рсу бу́рсы
О. бу́рсой
бу́рсою
бу́рсами
П. бу́рсе бу́рсах

бу́р-са

іменник, неістота, жіночий рід, 1-ше відмінювання (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).


Корінь: -бурс-; закінчення: .

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. бурса (аналог укр. слову). ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми[ред.]

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Етимологія[ред.]

Джерела[ред.]