вирок

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

відмінок однина множина
Н. ви́рок ви́роки
Р. ви́року ви́років
Д. ви́рокові
ви́року
ви́рокам
З. ви́рок ви́роки
Ор. ви́роком ви́роками
М. на/у ви́року на/у ви́роках
Кл. ви́року* ви́роки*

ви́-рок

Іменник чоловічого роду, відмінювання 1a.

Корінь: --

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. ухвала суду про винність або невинність підсудного. ◆ Суддя зачитував вирок, і чекання ставало просто нестерпним. В. Дарда

Синоніми[ред.]

  1. присуд, рішення, приговор (заст.), засуд (діал.), вердикт (книжн.)

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]

Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]

Споріднені слова[ред.]

  • зменш.-пестливі форми:
  • іменники:
  • прикметники:
  • дієслова:
  • прислівники:

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Джерела[ред.]