вирок

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

відмінок однина множина
Н. ви́рок ви́роки
Р. ви́року ви́років
Д. ви́року
ви́рокові
ви́рокам
З. ви́рок ви́роки
Ор. ви́роком ви́роками
М. на/в ви́року на/в ви́роках
Кл. ви́року* ви́роки*

ви́-рок

Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3a за класифікацією А. А. Залізняка).

Префікс: ви-; корінь: -рок-.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. ухвала суду про винність або невинність підсудного. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Суддя зачитував вирок, і чекання ставало просто нестерпним. В. Дарда

Синоніми

  1. присуд, рішення, приговор (заст.), засуд (діал.), вердикт (книжн.)

Антоніми

  1. ?

Гіпероніми

  1. ?

Гіпоніми

  1. ?

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Джерела[ред.]