вирок
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | ви́рок | ви́роки |
| Р. | ви́року | ви́років |
| Д. | ви́року ви́рокові |
ви́рокам |
| З. | ви́рок | ви́роки |
| Ор. | ви́роком | ви́роками |
| М. | на/в ви́року | на/в ви́роках |
| Кл. | ви́року* | ви́роки* |
ви́-рок
Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3a за класифікацією А. А. Залізняка).
Префікс: ви-; корінь: -рок-.
Вимова[ред.]
- МФА: []
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- ухвала суду про винність або невинність підсудного. [≈ 1] ◆ Суддя зачитував вирок, і чекання ставало просто нестерпним. В. Дарда
Синоніми
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
| Список перекладів | |