грань

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Зміст

грань I[ред.]

[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

відмінок однина множина
Н. гра́нь гра́ні
Р. гра́ні гра́ней
Д. гра́ні гра́ням
З. гра́нь гра́ні
Ор. гра́нню гра́нями
М. гра́ні гра́нях
Кл. гра́не* гра́ні*

гра́нь

Іменник жіночого роду, відмінювання 8a.


Корінь: -гра́н'-

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми[ред.]

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Джерела[ред.]


грань II[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

Іменник.

Корінь: --

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. діал. жар. ◆ Догоряють поліна в печі, Попеліє червоная грань… Іван Франко, X, 1954, 30  
    • У порівняннях. ◆ Обернувшись назад і глянувши на небо, вона побачила червоні, як грань, хмари Михайло Коцюбинський, I, 1955, 364.

Синоніми[ред.]

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

відмінок одн. мн.
Н. гра́нь гра́ни
Р. гра́ни гра́ней
Д. гра́ни гра́ням
З. гра́нь гра́ни
О. гра́нью гра́нями
П. гра́ни гра́нях

гра́нь

іменник, жіночий рід, 3-є відмінювання (тип відмінювання 8a за класифікацією А. А. Залізняка). Корінь: -гра́н'-

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. грань (аналог укр. слову) ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми[ред.]

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Етимологія[ред.]

Джерела[ред.]

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 158.