домувати
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
теп. ч. | мин. ч. | майб. ч. | наказ. | |
---|---|---|---|---|
Я | дому́ю | домува́в | домува́тиму | — |
Ти | дому́єш | домува́в домува́ла | домува́тимеш | дому́й |
Він Вона Воно |
дому́є | домува́в домува́ла домува́ло | домува́тиме | — |
Ми | дому́єм(о) | домува́ли | домува́тимем(о) | дому́ймо |
Ви | дому́єте | домува́ли | дому́йте | |
Вони | дому́ють | домува́ли | домува́тимуть | — |
Дієприкм. теп. ч. | — | |||
Дієприкм. мин. ч. | — | |||
Дієприсл. теп. ч. | дому́ючи | |||
Дієприсл. мин. ч. | домува́вши | |||
Безособова форма | домова́но |
домувати (не зазначено розбиття на склади)
Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 2a.
Корінь: -дом-; суфікс: -ува; дієслівне закінчення: -ти.
Вимова[ред.]
- МФА: [domuˈwɑtɪ]
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- бути вдома ◆ Наша пані домує, вечеряти готує.
- сидіти вдома ◆ Годі вам, панове-молодці, домувати! Ідіте зо мною на Черкень-долину гуляти!
- мати домівку ◆ Де Ви домуєте?
Синоніми[ред.]
Антоніми[ред.]
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Найтісніша спорідненість | |
|
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
бути вдома | |
сидіти вдома | |
мати домівку | |
Джерела[ред.]
- Грінченко Б. «Словарь української мови».