домувати

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

  теп. ч. мин. ч. майб. ч. наказ.
Я дому́ю домува́в домува́тиму  —
Ти дому́єш домува́в
домува́ла
домува́тимеш дому́й
Він
Вона
Воно
дому́є домува́в
домува́ла
домува́ло
домува́тиме  —
Ми дому́єм(о) домува́ли домува́тимем(о) дому́ймо
Ви дому́єте домува́ли дому́йте
Вони дому́ють домува́ли домува́тимуть  —
Дієприкм. теп. ч.
Дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. теп. ч. дому́ючи
Дієприсл. мин. ч. домува́вши
Безособова форма домова́но

Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 2a.

Корінь: -дом-; суфікс: -ува; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. бути вдома ◆ Наша пані домує, вечеряти готує.
  2. сидіти вдома ◆ Годі вам, панове-молодці, домувати! Ідіте зо мною на Черкень-долину гуляти!
  3. мати домівку ◆ Де Ви домуєте?

Синоніми[ред.]

  1. бути вдома
  2. сидіти вдома
  3. мешкати галиц., проживати рус., жити

Антоніми[ред.]

  1. гуляти
  2. гуляти, бурлакувати
  3. бурлакувати

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]


Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Джерела[ред.]

  1. Грінченко Б. «Словарь української мови».