дурепа

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	дуре́па	дуре́пи
Р.	дуре́пи	дуре́п
Д.	дуре́пі	дуре́пам
З.	дуре́пу	дуре́п
Ор.	дуре́пою	дуре́пами
М.	дуре́пі	дуре́пах
Кл.	дуре́по	дуре́пи

ду-ре́-па

Іменник, істота, жіночий рід, I відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -дуреп-; закінчення: -а.

Вимова

• МФА : [dʊˈrɛpɐ] (одн.), [dʊˈrɛp] (мн.)
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. розумово обмежена, тупа жінка. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

Антоніми

Гіпероніми

Гіпоніми

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість
іменники: дурень, дурнота, дуріння прикметники: дурний дієслова: дурніти, дурити прислівники: дурно

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів

Джерела

• Словник УЛІФ: дурепа