діалектизм
Зовнішній вигляд
Українська
[ред.]Морфосинтаксичні ознаки
[ред.]| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | діалектизм | діалектизми |
| Р. | діалектизму | діалектизмів |
| Д. | діалектизмові діалектизму |
діалектизмам |
| З. | діалектизм | діалектизми |
| Ор. | діалектизмом | діалектизмами |
| М. | на/у діалектизмі | на/у діалектизмах |
| Кл. | діалектизму* | діалектизми* |
ді-а-лек-тизм
Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -діалект-; суфікс: -изм-; закінчення: -ø
Вимова
[ред.]Семантичні властивості
[ред.]Значення
[ред.]- слово або інший елемент у літературній мові, взятий з діалекту ◆ Коли лексичний діалектизм … відповідає потребам спілкування, він перестає бути діалектизмом, здобуває собі місце в словнику літературної мови і збагачує його (Курс сучасної української літературної мови, I, 1951, 8)
Синоніми
[ред.]Антоніми
[ред.]Гіпероніми
[ред.]Гіпоніми
[ред.]Холоніми
[ред.]Мероніми
[ред.]Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
[ред.]Споріднені слова
[ред.]| Найтісніша спорідненість | |
| |
Етимологія
[ред.]Запозичено з грецької мови; гр. διάλεκτος "мова; розмова; діалект" є похідним від διάλέγω "розмовляю", утвореного за допомогою префікса δια- від λέγω "говорю, називаю", пов'язаного з λόγος "слово, мова".
Переклад
[ред.]| Список перекладів | |
| |
Джерела
[ред.]- Словник УЛІФ: діалектизм
- Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 294. — https://web.archive.org/web/20160913060707/http://sum.in.ua/s/dialektyzm
- Етимологічний словник української мови / АН УРСР; Інст-т мов-ва ім. О.О. Потебні. — К.: Наукова думка, 1985. — Том 2: Д-Копці. — С. 82.