Перейти до вмісту

ділити

Матеріал з Вікісловника

Українська

[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки

[ред.]
  теп. ч. мин. ч. майб. ч. наказ.
Я *ділю́ діли́в
діли́ла
ді́литиму  —
Ти ді́лиш діли́в
діли́ла
ді́литимеш діли́
Він
Вона
Воно
ді́лить діли́в
діли́ла
діли́ло
ді́литиме  —
Ми ді́лим (ді́лимо) діли́ли ді́литимем(о) ділі́м(о)
Ви ді́лите діли́ли ділі́ть
Вони ді́лять діли́ли ді́литимуть  —
Дієприкм. теп. ч.
Дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. теп. ч. ділячи́
Дієприсл. мин. ч. діли́вши
Безособова форма

ділити (не зазначено розбиття на склади)

Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 4c. Творення форми настоящего времени 1. особи однини утруднене. Відповідне дієслово доконаного виду — поділи́ти.

Корінь: -діл-; суфікс: ; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова

[ред.]

Семантичні властивості

[ред.]

Значення

[ред.]
  1. кого, що. роз’єднувати на частини. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
    1. розподіляти між ким-небудь. [≈ 2][≠ 2][▲ 2][▼ 2] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
    2. відмежовувати, роз'єднувати кого-, що-небудь. [≈ 3][≠ 3][▲ 3][▼ 3] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
    3. розчленовувати, розподіляти на групи, категорії; класифікувати. [≈ 4][≠ 4][▲ 4][▼ 4] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
  2. що. виконувати математичну дію ділення. [≈ 6][≠ 6][▲ 6][▼ 6] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
  3. що з ким. давати кому-небудь частину чогось свого; спільно користуватися чим-небудь. [≈ 7][≠ 7][▲ 7][▼ 7] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
    1. перен. переживати, відчувати і т. ін. що-небудь спільно з кимсь. [≈ 8][≠ 8][▲ 8][▼ 8] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

Антоніми

  1. єднати
  2. ?
  3. ?
  4. ?
  5. ?
  6. ?
  7. ?
  8. ?

Гіпероніми

  1. ?
  2. ?
  3. ?
  4. ?
  5. ?
  6. ?
  7. ?
  8. ?

Гіпоніми

  1. ?
  2. ?
  3. ?
  4. ?
  5. ?
  6. ?
  7. ?
  8. ?

Споріднені слова

[ред.]
Найтісніша спорідненість

Етимологія

[ред.]

Від psl. *děliti ст.-слов. дѣлити (д.-грец. μερίζειν), рос. дели́ть, укр. діли́ти, болг. деля́, сербохорв. диjѐлити, ди̏jели̑м, словен. dėlíti, чеськ. dělit, пол. dzielić, в.-луж. dźělić, н.-луж. źěliś . Сюди же укр. укр. діл «гірський хребет», ст.-слов. дѣлъ «частина», болг. дял «частина», сербохорв. ди̏о (ди̏jел) (род. в. ди̏jела) «частина», кашуб. dél (род. в. dēlȁ), словен. dė́ł, чеськ. díl, словац. diel, пол. dział, в.-луж. dźěł, н.-луж. źěł. праіндоєвр. *dail- Пор.: лит. dailaũ, лит. dailýti «ділити», англ. deal, готська dailjan, д.-в.-нім., сер.-в.-нім. teilen.
(Використані матеріали словника М. Фасмера.)

Шаблон:Черных

Переклад

[ред.]
роз'єднувати на частини
розподіляти між ким-небудь
відмежовувати, роз'єднувати кого-, що-небудь
розчленовувати, розподіляти на групи, категорії; класифікувати
виконувати математичну дію ділення
давати кому-небудь частину чогось свого; спільно користуватися чим-небудь
переживати, відчувати і т. ін. що-небудь спільно з кимсь

Джерела

[ред.]