зачіпка

Матеріал з Вікісловника

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

відмінок однина множина
Н. за́чіпка за́чіпки
Р. за́чіпки за́чіпок
Д. за́чіпці за́чіпкам
З. за́чіпку за́чіпки
Ор. за́чіпкою за́чіпками
М. за́чіпці за́чіпках
Кл. за́чіпко* за́чіпки*

за́-чіп-ка

Іменник, неістота, жіночий рід, I відміна (тип відмінювання 3*a за класифікацією А. А. Залізняка).

Префікс: за-; корінь: -чіп-; суфікс: ; закінчення: .

Вимова[ред.]

  • МФА: [ˈzɑt͡ʃʲipkɐ]
  • УФ: [за́ч’іпка]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. пристрій, призначений для зачіпання чого-небудь [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
    1. нерівність, вузлик і т. ін. на гладкій поверхні тканини [≈ 2][≠ 2][▲ 2][▼ 2] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
  2. розм. суперечка, сварка [≈ 3][≠ 3][▲ 3][▼ 3] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
  3. розм. те, що є приводом для яких-небудь дій [≈ 4][≠ 4][▲ 4][▼ 4] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
    1. рідк. причина того, що сталося [≈ 5][≠ 5][▲ 5][▼ 5] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
  4. розм. закид, дорікання, з яким хто-небудь настирливо звертається до когось [≈ 6][≠ 6][▲ 6][▼ 6] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
  5. розм. перешкода, завада у якій-небудь справі [≈ 7][≠ 7][▲ 7][▼ 7] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).


Синоніми

Антоніми

  1. ?
  2. ?
  3. ?
  4. ?
  5. ?
  6. ?
  7. ?

Гіпероніми

Гіпоніми

  1. ?
  2. ?
  3. ?
  4. ?
  5. ?
  6. ?
  7. ?

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від за- й чіпати, далі — від укр. чіпати «торкатися; турбувати; звертати увагу на щось; стосуватися когось (чогось)» і вчіпа́ти (як продовження давнішого h), очевидно, пізнішого походження; споріднене (радше типологічно, ніж генетично) з лат. аріō «беру», д.-грец. ϰάπτω «хапаю, ковтаю»; разом із psl. čapati, укр. ча́пати і далі з capati, укр. ця́пати, найвірогідніше, є експресивним словом звуконаслідувального походження (ЭССЯ 3, 171–172; 4, 17–18); psl. čěpati «хапати; торкатися; зачіпати; згинати»; рос. чепа́ть «чiпляти; чіпати», білор. чапа́ць «торкатися; зачіпати, турбувати», заст. пол. czepiać «чіпляти», czepiać się «чіплятися, хапатися», чеськ. čepit «бити», болг. че́пя «ламаю», мак. чепка «порпається» (про курку), сербохорв. че́пнути «наступити ногою»


Переклад[ред.]

пристрій, призначений для зачіпання чого-небудь
нерівність, вузлик і т. ін. на гладкій поверхні тканини
уперечка, сварка
те, що є приводом для яких-небудь дій
причина того, що сталося
закид, дорікання, з яким хто-небудь настирливо звертається до когось
перешкода, завада у якій-небудь справі

Джерела[ред.]