кандидатура

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

відмінок однина множина
Н. кандидату́ра кандидату́ри
Р. кандидату́ри кандидату́р
Д. кандидату́рі кандидату́рам
З. кандидату́ру кандидату́ри
Ор. кандидату́рою кандидату́рами
М. кандидату́рі кандидату́рах
Кл. кандидату́ро* кандидату́ри*

кан-ди-да-ту́-ра

Іменник жіночого роду, відмінювання 1a.


Корінь: -кандидат-; суфікс: -ур-; закінчення:

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. особа, названа або висунута як кандидат (у 1 ) ; кандидат.
  2. право або можливість для кого-небудь виступати як кандидат ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми[ред.]

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]

Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Список перекладів

Джерела[ред.]

Російська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

відмінок одн. мн.
Н. кандидату́ра кандидату́ры
Р. кандидату́ры кандидату́р
Д. кандидату́ре кандидату́рам
З. кандидату́ру кандидату́ры
О. кандидату́рой
кандидату́рою
кандидату́рами
П. кандидату́ре кандидату́рах

кан-ди-да-ту́р-а

Іменник, неістота, жіночий рід (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).


Корінь: -кандидат-; суфікс: -ур-; закінчення:

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. кандидатура (аналог укр. слову). ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми[ред.]

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Джерела[ред.]