Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	ква́нт	ква́нти
Р.	ква́нта	ква́нтів
Д.	ква́нтові ква́нту	ква́нтам
З.	ква́нт	ква́нти
Ор.	ква́нтом	ква́нтами
М.	на/у ква́нту	на/у ква́нтах
Кл.	ква́нту*	ква́нти*

ква́нт

Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -квант-

Вимова

Семантичні властивості

Значення

елементарна дискретна неподільна порція певної фізичної величини. Загальна назва певних порцій променистої енергії, моменту кількості руху та інших величин, якими характеризують фізичні властивості мікросистем.

Синоніми

Антоніми

Гіпероніми

Гіпоніми

Холоніми

Мероніми

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми

Термін вживається здебільшого щодо величин, які вважаються в класичній фізиці неперервними, такими, які можуть мати довільно малі значення. Наприклад, квант енергії, квант поля, квант світла, квант магнітного потоку, квант провідності.

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ?? (від лат. quantus — скільки) (англ. quantum, нім. Quant n)

Термін квант був запроваджений на початку XX століття для пояснення випромінювання й поглинання світла речовиною (див. абсолютно чорне тіло та фотоефект). Всупереч класичній фізиці, ці явища вдалося пояснити лише припустивши, що енергія світла випромінюється й поглинається невеличкими порціями, пропорційними його частоті. Ці ідеї означали зародження нової галузі фізики, яку назвали квантовою механікою.

Згодом квантами стали називати також елементарні частинки, які є носіями того чи іншого типу взаємодії. Наприклад, фотон — це квант електромагнітного поля, гравітон — це квант гравітації.

Переклад

Джерела

Словник УЛІФ: квант

Російська