квант

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

відмінок однина множина
Н. ква́нт ква́нти
Р. ква́нта ква́нтів
Д. ква́нтові
ква́нту
ква́нтам
З. ква́нт ква́нти
Ор. ква́нтом ква́нтами
М. на/у ква́нту на/у ква́нтах
Кл. ква́нту* ква́нти*

ква́нт

Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -квант-

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. елементарна дискретна неподільна порція певної фізичної величини. Загальна назва певних порцій променистої енергії, моменту кількості руху та інших величин, якими характеризують фізичні властивості мікросистем.

Синоніми[ред.]

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Термін вживається здебільшого щодо величин, які вважаються в класичній фізиці неперервними, такими, які можуть мати довільно малі значення. Наприклад, квант енергії, квант поля, квант світла, квант магнітного потоку, квант провідності.

Споріднені слова[ред.]

Етимологія[ред.]

Від ?? (від лат. quantus — скільки) (англ. quantum, нім. Quant n)

Термін квант був запроваджений на початку XX століття для пояснення випромінювання й поглинання світла речовиною (див. абсолютно чорне тіло та фотоефект). Всупереч класичній фізиці, ці явища вдалося пояснити лише припустивши, що енергія світла випромінюється й поглинається невеличкими порціями, пропорційними його частоті. Ці ідеї означали зародження нової галузі фізики, яку назвали квантовою механікою.

Згодом квантами стали називати також елементарні частинки, які є носіями того чи іншого типу взаємодії. Наприклад, фотон — це квант електромагнітного поля, гравітон — це квант гравітації.

Переклад[ред.]

Джерела[ред.]

[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

відмінок одн. мн.
Н. ква́нт ква́нты
Р. ква́нта ква́нтов
Д. ква́нту ква́нтам
З. ква́нт ква́нты
О. ква́нтом ква́нтами
П. ква́нте ква́нтах

ква́нт

Іменник, неістота, чоловічий рід (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -квант-

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. … (аналог укр. слову) ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми[ред.]

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Етимологія[ред.]

Джерела[ред.]

Джерела[ред.]