кивок

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	киво́к	кивки́
Р.	кивка́	кивкі́в
Д.	кивко́ві кивку́	кивка́м
З.	киво́к	кивки́
Ор.	кивко́м	кивка́ми
М.	кивко́ві кивку́	кивка́х
Кл.	кивку́*	кивки́*

ки-во́к

Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3*b за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -кив-; суфікс: -ок.

Вимова

• МФА : [keˈu̯ɔk] (одн.), [keu̯ˈkɪ] (мн.)
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. нахилення голови на знак вітання, згоди тощо
2. одноразовий рух головою, рукою, пальцем, яким кличуть когось або вказують на когось, щось. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
3. рух кінчика вудлища під натягом волосіні з упійманою рибою. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість
дієслова: кивати

Етимологія

Від ??

Переклад

нахилення голови на знак вітання, згоди тощо

одноразовий рух головою, рукою, пальцем, яким кличуть когось або вказують на когось, щось

рух кінчика вудлища під натягом волосіні з упійманою рибою

Джерела

• Словник УЛІФ: кивок

{{subst:new-pron-mdf}}

Російська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	одн.	мн.
Н.	киво́к	кивки́
Р.	кивка́	кивко́в
Д.	кивку́	кивка́м
З.	киво́к	кивки́
О.	кивко́м	кивка́ми
П.	кивке́	кивка́х

ки-во́к

Іменник, неістота, чоловічий рід (тип відмінювання 3*b за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -кив-; суфікс: -ок.

Вимова

• МФА: []
•  прослухати вимову^{?, файл}

Семантичні властивості

Значення

1. кивок (аналог укр. слову). ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??