комісія
Українська
[ред.]Морфосинтаксичні ознаки
[ред.]відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | комі́сія | комі́сії |
Р. | комі́сії | комі́сій |
Д. | комі́сії | комі́сіям |
З. | комі́сію | комі́сії |
Ор. | комі́сією | комі́сіями |
М. | комі́сії | комі́сіях |
Кл. | комі́сіє* | комі́сії* |
ко-мі́-сі-·-я
Іменник, неістота, жіночий рід (тип відмінювання 7a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -коміс-; суфікс: -і; закінчення: -я.
Вимова
[ред.]- МФА : [koˈmʲisʲijɐ] (одн.), [koˈmʲisʲiji] (мн.)
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості
[ред.]Значення
[ред.]- уповноважена група осіб для виконання певного доручення чи попередньої розробки будь-якого питання виборча комісія ◆ приймальна комісія ◆
- орган державного управління, який виконує певні функції ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
- угода, за якої одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням іншої сторони (комітента) за винагороду провести операцію від свого імені, але в інтересах і за рахунок комітента, а також плата за здійснення такої операції ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
- плата комерційному банку за проведення операцій за дорученням і за рахунок клієнта. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
Антоніми
Гіпероніми
Гіпоніми
Холоніми
[ред.]Мероніми
[ред.]Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
[ред.]Колокації
[ред.]Прислів'я та приказки
[ред.]Споріднені слова
[ред.]Найтісніша спорідненість | |
|
Етимологія
[ред.]Від комі́сія, комісіоне́р, комісі́йний, перекомі́сія «повторний огляд комісією», підкомісія; рос. коми́ссия, білор. камі́сія, пол. komisja, чеськ. komise, словац. komisia, в.-луж. komisija, болг. коми́сия, мак. коми́сија, сербохорв. комѝсија, словен. komisija; — очевидно, через посередництво польської мови запозичено з латинської; слат. *commissio «доручення», commissio «збирання; поєднання, зв'язок; змагання; промова» пов'язані з лат. committo «зводжу (для змагання, боротьби); зіставляю, з'єдную; доручаю», утвореним за допомогою префікса com- «з-» від дієслова mitto «кидаю, випускаю, посилаю», до якого зводиться й укр. місія. — СІС 344; Фасмер II 303; Смирнов 149; Christian* 29; Sławski II 386; Kopaliński 508; Holub—Lyer 250; БЕР II 573; Walde—Hofm. II 97—99. — Див. ще коалі́ція, мі́сія.— Пор. коміса́р, коміте́т.
Переклад
[ред.]уповноважена група осіб для виконання певного доручення чи попередньої розробки будь-якого питання | |
|
орган державного управління, який виконує певні функції | |
угода, за якої одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням іншої сторони (комітента) за винагороду провести операцію від свого імені | |
плата комерційному банку за проведення операцій за дорученням і за рахунок клієнта | |
Джерела
[ред.]