коротай

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	корота́й	коротаї́
Р.	коротаю́	коротаї́в
Д.	коротає́ві коротаю́	коротая́м
З.	коротай	коротаї́
Ор.	коротає́м	коротая́ми
М.	коротає́ві коротаї́ коротаю́	коротая́х
Кл.	коротаю*	коротаї́*

ко-ро-та́й

Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 7*b за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -корот-; суфікс: -ай.

Вимова

• МФА : [kɔrɔˈtɑi̯] (одн.), [kɔrɔtɐˈji] (мн.)
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. розм. низька на зріст людина. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість
зменш.-пестливі форми: короту́нчик ін. іменники: короту́н, короту́нчик, короту́ха

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів

Джерела

• Словник УЛІФ: коротай