цибань
|
Див. також Цибань. |
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | циба́нь | цибані́ |
| Р. | цибаня́ | цибані́в |
| Д. | цибане́ві цибаню́ |
цибаня́м |
| З. | цибаня́ | цибані́в |
| Ор. | цибане́м | цибаня́ми |
| М. | цибане́ві цибаню́ |
цибаня́х |
| Кл. | цибаню́ | цибані́ |
ци-ба́нь
Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 2*b за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -цибань-.
Вимова[ред.]
- МФА : [t͡seˈbɑnʲ] (одн.), [t͡sebɐˈnʲi] (мн.)
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- розм. довгонога людина або тварина. [≈ 1][≠ 1][▲ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
Антоніми
Гіпероніми
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
| Найтісніша спорідненість | |
| |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
| Список перекладів | |