коротун
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | короту́н | коротуни́ |
Р. | коротуна́ | коротуні́в |
Д. | коротуне́ві коротуну́ |
коротуна́м |
З. | коротуна́ | коротуні́в |
Ор. | коротуно́м | коротуна́ми |
М. | коротуно́ві коротуні́ |
коротуна́х |
Кл. | {{{3}}}е | коротуни́ |
ко-ро-ту́н
Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1b за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -корот-; суфікс: -ун.
Вимова[ред.]
- МФА : [kɔroˈtun] (одн.), [kɔroˈtune] (мн.)
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- розм. низькоросла людина; куцан. [≈ 1][≠ 1][▲ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
Антоніми
Гіпероніми
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Найтісніша спорідненість | |
|
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
Список перекладів | |