ківер

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	кі́вер	кі́вери
Р.	кі́вера	кі́верів
Д.	кі́верові кі́веру	кі́верам
З.	кі́вер	кі́вери
Ор.	кі́вером	кі́верами
М.	на/у кі́веру	на/у кі́верах
Кл.	кі́веру*	кі́вери*

кі́-вер

Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -ківер-.

Вимова

• МФА : [ˈkʲiu̯er] (одн.), [ˈkʲiu̯ere] (мн.)
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. у європейських арміях 18-19 ст.: військовий головний убір із твердої шкіри. ◆ Праворуч, за греблею, незграбною хмарою насовувались татари; ліворуч, коло польського генерального обозу, риштувались лавами польські улани й драгуни; і в далині млистій можна було відрізнити високі ківери від живчастих патлатих шоломів Михайло Старицький, «Оборона Буші» ◆ Китель білий, кивер чорний, хлопець гарний і моторний. Н. п. (цитата зі «Словаря української мови» Б. Д. Грінченка) ◆ Там козак виїзжає на конику вороному…, а в жупані голубому, а в кивері золотому. Чуб. V. 8 (цитата зі «Словаря української мови» Б. Д. Грінченка)

Синоніми

Антоніми

Гіпероніми

Гіпоніми

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів
Російськаru: ки́вер (ru) чол.

Джерела

• Словник УЛІФ: ківер

Білоруська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	одн.	мн.
Н.	кі́вер	кі́веры
Р.	кі́вера	кі́вераў
Д.	кі́веру	кі́верам
З.	кі́вер	кі́веры
О.	кі́верам	кі́верамі
М.	кі́вере
Пр.	{{{prp-sg}}}	-

кі́-вер

іменник, чоловічий рід, 2-ге відмінювання (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -ківер-.

Вимова

 прослухати вимову^{?, файл}

Семантичні властивості

Значення

1. ківер (аналог укр. слову). ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

Антоніми

Гіпероніми

Гіпоніми

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??