лексема

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	лексе́ма	лексе́ми
Р.	лексе́ми	лексе́м
Д.	лексе́мі	лексе́мам
З.	лексе́му	лексе́ми
Ор.	лексе́мою	лексе́мами
М.	лексе́мі	лексе́мах
Кл.	лексе́мо*	лексе́ми*

лек-се́-ма

Іменник, неістота, жіночий рід, I відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -лексем-; закінчення: -а.

Вимова

• • МФА: [lɛ̝kˈsɛmɑ̽]
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. лінгв. слово як самостійна смислова одиниця, що розглядається в мовознавстві в усій сукупності своїх форм і значень. ◆ Спираючись на народну мову, переважно на гумористичні її лексеми, Котляревський, як видатний художник слова, збагатив літературну мову. «Історія української літератури, I», 1954 р.
2. у мовах програмування: мінімальна одиниця мови, що має значення. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

Антоніми

Гіпероніми

Гіпоніми

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість
іменники: лексика

Етимологія

Див. лексика

Переклад

Список перекладів

Джерела

• Словник УЛІФ: лексема
• Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 473.

Російська

Морфосинтаксичні ознаки

Іменник.

Корінь: --.

Вимова

 прослухати вимову^{?, файл}

УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

Антоніми

Гіпероніми

Гіпоніми

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??