логос

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

відмінок однина множина
Н. ло́гос  —
Р. ло́госу  —
Д. ло́госові
ло́госу
 —
З. ло́гос  —
Ор. ло́госом  —
М. на/у ло́госу  —
Кл. ло́госе*  —

ло́-гос

Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка); форми множини не використовуються.

Корінь: -логос-.

Вимова[ред.]

МФА: []

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. у давньогрецькій філософії – загальна закономірність.
  2. в ідеалістичній філософії – духовний початок, світовий розум, абсолютна божественна ідея.
  3. у християнстві – слово.
  4. комп. мова специфікацій із графовим представленням потоків управління та даних ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми[ред.]

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

відмінок одн. мн.
Н. ло́гос ло́госы
Р. ло́госа ло́госов
Д. ло́госу ло́госам
З. ло́гос ло́госы
О. ло́госом ло́госами
П. ло́госе ло́госах

ло́-гос

Іменник, неістота, чоловічий рід (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -логос-.}

Вимова[ред.]

МФА: []

  • вітчизняна транскрипція:

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. логос (аналог укр. слову). ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми[ред.]

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Етимологія[ред.]

Від ??

Джерела[ред.]