іншийвид якогось предмета, явища, речовини і т. ін. ◆ Ще говорив ігумен, але то вже були тільки відміни того самого. Павло Загребельний, «Диво», 1968 р. ◆ Найкращими для баштанних культур є легкі й родючі відміни ґрунту, насамперед супіскові чорноземи. , «Овочівництво закритого і відкритого ґрунту», 1957 р.
риса, що відрізняє певний предмет, явище тощо від іншого ◆ Визнаючи наявність спільних рис вищої нервової діяльності у людини і тварин, І. П. Павлов у той же час указував і на відміни в них. , «Вісник АН УРСР», № 9, 1949 р. ◆ Подібності, так само як і відміни, допомагають краще відчути, як художній твір відбиває велику правду життя. , «Радянське літературознавство», № 9, 1965 р.
зміна, переміна чого-небудь ◆ Для одміни ми їздили в море ловити рибу. Михайло Коцюбинський, «Сон», 1911 р. ◆ Восени кожен день — якась відміна: // То зів'яла стеблина, то зелений пожовк… Максим Рильський, «Восени прилітають невідомі птиці…», 1940 р. ◆ Весна принесла чималі одміни в її серце. Михайло Стельмах, «Велика рідня», 1951 р.
рідк. те ж саме, що скасування ◆ То правда, одміна данини — велика всім полегкість, а проте не поміч. Дмитро Міщенко, «Синьоока Тивер», 1983 р.
прослухати вимову?, файл