ослінчик

Матеріал з Вікісловника

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

відмінок однина множина обм. ч.
Н. ослі́нчик ослі́нчики ослі́нчики
Р. ослі́нчика ослі́нчиків ослі́нчиків
Д. ослі́нчику
ослі́нчикові
ослі́нчикам  —
З. ослі́нчик ослі́нчики ослі́нчики
Ор. ослі́нчиком ослі́нчиками  —
М. ослі́нчику
ослі́нчикові
ослі́нчиках  —
Кл. ослі́нчику* ослі́нчики*  —

ос-лі́н-чик

Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (парадигма відмінювання 2 О; тип відмінювання 3a за класифікацією А. А. Залізняка).

Префікс: о-; корінь: -слін-; суфікс: -чик.

Вимова[ред.]

    • МФА: одн. [oˈsʲlʲinʈ͡ʂek], мн. [oˈsʲlʲinʈ͡ʂeke]
  • УФ: [осл’і́нчиек]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. зменш.-пестл. до ослін [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Чіпка приставив з другого боку стола ослінчика, сів навпроти гостя. Панас Мирний, «Хіба ревуть воли, як ясла повні?», 1880 р. [СУМ-11] ◆ Роздумувала Одарка, сидячи на ослінчику біля хати. Г. М. Тютюнник, «Вир», 1960—1962 рр. [СУМ-11]
Синоніми
  1. ?
Антоніми
  1. ?
Гіпероніми
  1. ?
Гіпоніми
  1. ?

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Список перекладів

Джерела[ред.]