паркан

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	парка́н	паркани́
Р.	паркана́	паркані́в
Д.	паркано́ві паркану́	паркана́м
З.	парка́н	паркани́
Ор.	паркано́м	паркана́ми
М.	паркано́ві, паркану́	паркана́х
Кл.	парка́не*	паркани́*

пар-ка́н

Іменник, неістота, чоловічий рід (тип відмінювання 1b за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -паркан-.

Вимова

• МФА : [pɐrˈkɑn] (одн.), [pɐrkɐˈnɪ] (мн.)
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Паркан

Паркан

Значення

1. стіна, звичайно дерев'яна, що обгороджує або відгороджує що-небудь. ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми

1. баркан, палісада, живопліт

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від парка́н «стіна, огорожа, звичайно дерев’яна», [парка́ння, барка́н] «тс.», впарка́нити «огородити парканом» Ж, ВеБ, [запарка́нити, опарка́нити] «тс.»; — рос. парка́н, білор. парка́н, пол. словац. parkan, чеськ. parkán, н.-нім. parchan; — через польське та чеське посередництво запозичено із середньоверхньонімецької мови; сер.-в.-нім. Parkan через фр. ст. pare «огорожа», лат. parcus «тс.» зводять до іберійського джерела. — Richhardt 87; Фасмер III 208; Schuster-Šewc 1045; Gamillscheg 679. — Див. ще парк. — Пор. парке́т.

Переклад

Список перекладів
Англійськаen: fence (en) Російськаru: штакетник (ru) чол., изгородь (ru) жін., забор (ru) чол.

Джерела

• Словник УЛІФ: паркан
• Новий тлумачний словник української мови 200 000 слів. Укладачі В.Яременко, О. Сліпушко. Видання друге, виправлене. 2008 рік.

Білоруська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	одн.	мн.
Н.	парка́н	парка́ны
Р.	парка́на	парка́наў
Д.	парка́ну	парка́нам
З.	парка́н	парка́ны
О.	парка́нам	парка́намі
М.	парка́не
Пр.	{{{prp-sg}}}	-

пар-ка́н

іменник, чоловічий рід, 2-ге відмінювання (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -паркан-.

Вимова

• МФА: []
•  прослухати вимову^{?, файл}

Семантичні властивості

Значення

1. паркан (аналог укр. слову). ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від парка́н «стіна, огорожа, звичайно дерев’яна», [парка́ння, барка́н] «тс.», впарка́нити «огородити парканом» Ж, ВеБ, [запарка́нити, опарка́нити] «тс.»; — рос. парка́н, білор. парка́н, пол. словац. parkan, чеськ. parkán, н.-нім. parchan; — через польське та чеське посередництво запозичено із середньоверхньонімецької мови; сер.-в.-нім. Parkan через фр. ст. pare «огорожа», лат. parcus «тс.» зводять до іберійського джерела. — Richhardt 87; Фасмер III 208; Schuster-Šewc 1045; Gamillscheg 679. — Див. ще парк. — Пор. парке́т.