порошливість

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	порошли́вість	—
Р.	порошли́вості	—
Д.	порошли́вості	—
З.	порошли́вість	—
Ор.	порошли́вістю	—
М.	порошли́вості	—
Кл.	порошли́восте*	—

по-рош-ли́-вість

Іменник, неістота, жіночий рід (тип відмінювання 8*a за класифікацією А. А. Залізняка); форми множини не використовуються.

Корінь: -порош-; суфікси: -лив-ість.

Вимова

• МФА : [pɔrɔˈʃlɪu̯ʲisʲtʲ] (одн.), [] (мн.)
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. здатність порошити, утворювати порох ◆ порошливість при молотьбі

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від порошити, далі від прах «порох, пил; щось нецінне, минуще; тіло померлої людини», прахом у виразі іти прахом «пропадати, гинути», прахове́нький «поношений, благенький» Нед, на́пра́х «цілком, до решти, ущент» Ж, ВеБ; — р. білор. прах «прах», д.-рус. прахъ «тс.»; — запозичення зі старослов'янської мови; ст.-слов. прахъ «тс.»; порох», як і чеськ., словац. ргáh «пил; порох; рештки, попіл», болг. прах, мак. прав, сербохорв. пра̏х, словен. ргáh «тс.», відповідає укр. порох. — Фасмер III 355, Булаховський Вибр. пр. III 438. Див. ще по́рох.

Переклад

Список перекладів

Джерела

• http://ir.librarynmu.com/bitstream/123456789/1929/1/1.pdf