приохочувати
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
теп. ч. | мин. ч. | майб. ч. | наказ. | |
---|---|---|---|---|
Я | приохо́чую | приохо́чував | приохо́чуватиму | — |
Ти | приохо́чуєш | приохо́чував приохо́чувала | приохо́чуватимеш | приохо́чуй |
Він Вона Воно |
приохо́чує | приохо́чував приохо́чувала приохо́чувало | приохо́чуватиме | — |
Ми | приохо́чуєм(о) | приохо́чували | приохо́чуватимем(о) | приохо́чуймо |
Ви | приохо́чуєте | приохо́чували | приохо́чуйте | |
Вони | приохо́чують | приохо́чували | приохо́чуватимуть | — |
Дієприкм. теп. ч. | ||||
Дієприкм. мин. ч. | ||||
Дієприсл. теп. ч. | приохо́чуючи | |||
Дієприсл. мин. ч. | приохо́чувавши | |||
Пас. дієприкм. теп. ч. | приохо́чуваний | |||
Безособова форма | приохо́чувано |
при-о-хо́-чу-ва-ти
Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 1a.
Префікс: при-; корінь: -охоч-; суфікс: -ува; дієслівне закінчення: -ти.
Вимова[ред.]
- МФА: [preɔxɔt͡ʃʊu̯ɐte]
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- док., перех. викликати бажання зробити, здійснити що-небудь, зайнятися чимсь. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
- викликати любов до чого-небудь. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
Антоніми
Гіпероніми
Гіпоніми
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від охо́та, охі́тний, охі́ть, охі́ч, охо́титися, охотли́вий, охо́тний, охо́тник, охотува́тися, охо́цький, охо́чий — Див. ще хотіти.
Переклад[ред.]
Список перекладів | |
Джерела[ред.]
Категорії:
- Українська мова
- Українські лексеми
- Українські дієслова
- Недоконаний вид
- Перехідні дієслова
- Дієслова, дієвідміна 1a
- Українські слова з префіксом при-
- Українські слова з суфіксом -ува
- Українські слова морфемної будови слова pr-R-s-f
- Граматика/uk
- Сторінки без прикладів ужитку
- Слова з 12 букв/uk
- Дієслова каузації інтересу/uk