Перейти до вмісту

охотник

Перевірена версія
Матеріал з Вікісловника

Українська

[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки

[ред.]
відмінок однина множина
Н. охо́тник охо́тники
Р. охо́тника охо́тників
Д. охо́тникові
охо́тнику
охо́тникам
З. охо́тника охо́тників
Ор. охо́тником охо́тниками
М. охо́тникові, охо́тнику охо́тниках
Кл. охо́тнику охо́тники

о-хо́т-ник

Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3a за класифікацією А. А. Залізняка).

Префікс: о-; корінь: -хот-; суфікс: -ник.

Вимова

[ред.]
  • МФА : [ɔˈxɔtnek] (одн.), [ɔˈxɔtneke] (мн.)
  • УФ: []

Семантичні властивості

[ред.]

Значення

[ред.]
  1. доброволець. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми

  1. ?

Антоніми

  1. ?

Гіпероніми

  1. ?

Гіпоніми

  1. ?

Холоніми

[ред.]

Мероніми

[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми

[ред.]

Колокації

[ред.]

Прислів'я та приказки

[ред.]

Споріднені слова

[ред.]
Найтісніша спорідненість

Етимологія

[ред.]

Від охо́та, охі́тний, охі́ть, охі́ч, охо́титися, охотли́вий, охо́тний, охо́тник, охотува́тися, охо́цький, охо́чий — Див. ще хотіти.


Переклад

[ред.]
Список перекладів

Джерела

[ред.]

Російська

[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки

[ред.]
відмінок одн. мн.
Н. охо́тник охо́тники
Р. охо́тника охо́тников
Д. охо́тнику охо́тникам
З. охо́тника охо́тников
О. охо́тником охо́тниками
П. охо́тнике охо́тниках

Іменник, істота, чоловічий рід (тип відмінювання 3a за класифікацією А. А. Залізняка).

Шаблон:морфоо-ru

Вимова

[ред.]

Семантичні властивості

[ред.]

Значення

[ред.]
  1. охотник (аналог укр. слову). [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

  1. ?

Антоніми

  1. ?

Гіпероніми

  1. ?

Гіпоніми

  1. ?

Холоніми

[ред.]

Мероніми

[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми

[ред.]

Колокації

[ред.]

Прислів'я та приказки

[ред.]

Споріднені слова

[ред.]
Найтісніша спорідненість

Етимологія

[ред.]

Джерела

[ред.]