охотник

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	охо́тник	охо́тники
Р.	охо́тника	охо́тників
Д.	охо́тникові охо́тнику	охо́тникам
З.	охо́тника	охо́тників
Ор.	охо́тником	охо́тниками
М.	охо́тникові, охо́тнику	охо́тниках
Кл.	охо́тнику	охо́тники

о-хо́т-ник

Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3a за класифікацією А. А. Залізняка).

Префікс: о-; корінь: -хот-; суфікс: -ник.

Вимова

• МФА : [ɔˈxɔtnek] (одн.), [ɔˈxɔtneke] (мн.)
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. доброволець. ◆ немає прикладів застосування.

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від охо́та, охі́тний, охі́ть, охі́ч, охо́титися, охотли́вий, охо́тний, охо́тник, охотува́тися, охо́цький, охо́чий — Див. ще хотіти.

Переклад

Список перекладів

Джерела

• Словник УЛІФ: охотник
• Словник УЛІФ: охотник

Російська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	одн.	мн.
Н.	охо́тник	охо́тники
Р.	охо́тника	охо́тников
Д.	охо́тнику	охо́тникам
З.	охо́тника	охо́тников
О.	охо́тником	охо́тниками
П.	охо́тнике	охо́тниках

Іменник, істота, чоловічий рід (тип відмінювання 3a за класифікацією А. А. Залізняка).

Вимова

• МФА: []

Семантичні властивості

Значення

1. охотник (аналог укр. слову). ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість