Немає
перевірених версій цієї сторінки; ймовірно, її ще
не перевіряли на відповідність правилам проекту.
Тип та синтаксичні ознаки[ ред. ]
при- ро́д- не се- ре- до́- ви- ще
Стійка словосполука (термін ). Використовується як іменна група.
МФА : одн. [prɪˈrɔdnɛ sɛ̝rɛ̝ˈdɔwɪʃʧɛ ], мн. [prɪˈrɔdnʲi sɛ̝rɛ̝ˈdɔwɪʃʧɑ̽ ]
Семантичні властивості[ ред. ]
біосфера , зовнішня оболонка Землі , яка охоплює частину атмосфери , гідросферу та верхню частину літосфери , що взаємозв'язані складними біогеохімічними циклами міграції речовин і енергії ◆ Людина давно живе не в «природі», а мешкає в середовищі, антропогенно зміненому, трансформованому під впливом своєї діяльності; в життєвому циклі людина і природне середовище утворюють постійно діючу систему «людина—довкілля». ◆ Коли говорять про захист довкілля, мають на увазі збереження сприятливого природного середовища для існування живих істот у всій повноті біологічного розмаїття.
всі живі та неживі об'єкти , що природно існують на Землі чи в деякій її частині ◆ Природне середовище країни більше не здатне до самопідтримання та саморегуляції без корекції з боку людини. ◆ Географічна область розцінюється природним середовищем , якщо людський вплив на нього тримається нижче за певний обмежений рівень.
навколишнє середовище
довкілля
—
—
—
—
—
Див. природний і середовище .