рагуль
Українська
[ред.]Морфосинтаксичні ознаки
[ред.]| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | рагу́ль | рагулі́ |
| Р. | рагуля́ | рагулі́в |
| Д. | рагуле́ві рагулю́ |
рагуля́м |
| З. | рагуля́ | рагулі́в |
| Ор. | рагуле́м | рагуля́ми |
| М. | рагуле́ві рагулю́ |
рагуля́х |
| Кл. | рагулю́ | рагулі́ |
ра-гу́ль
Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 2*b за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -рагуль-.
Вимова
[ред.]- МФА : [rɐˈɦul] (одн.), [rɐɦʊˈlʲi] (мн.)
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості
[ред.]Значення
[ред.]- мешканець будь-якого поселення або міста, який прибув туди переважно з села, неохайно одягнений, з примітивними звичками. [▲ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
- некультурна, примітивна, тупа, неосвічена людина. [≈ 2][▲ 2] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
Антоніми
Гіпероніми
Гіпоніми
Холоніми
[ред.]Мероніми
[ред.]Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
[ред.]Колокації
[ред.]Прислів'я та приказки
[ред.]Споріднені слова
[ред.]| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія
[ред.]Від ??
Переклад
[ред.]| Список перекладів | |
| Список перекладів | |