рагуль
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | рагу́ль | рагулі́ |
Р. | рагуля́ | рагулі́в |
Д. | рагуле́ві рагулю́ |
рагуля́м |
З. | рагуля́ | рагулі́в |
Ор. | рагуле́м | рагуля́ми |
М. | рагуле́ві рагулю́ |
рагуля́х |
Кл. | рагулю́ | рагулі́ |
ра-гу́ль
Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 2*b за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -рагуль-.
Вимова[ред.]
- МФА : [rɐˈɦul] (одн.), [rɐɦʊˈlʲi] (мн.)
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- мешканець будь-якого поселення або міста, який прибув туди переважно з села, неохайно одягнений, з примітивними звичками. [▲ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
- некультурна, примітивна, тупа, неосвічена людина. [≈ 2][▲ 2] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
Антоніми
Гіпероніми
Гіпоніми
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
Список перекладів | |
Список перекладів | |