Перейти до вмісту

раман

Перевірена версія
Матеріал з Вікісловника

Білоруська

[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки

[ред.]
відмінок одн. мн.
Н. рама́н рама́ны
Р. рама́на рама́наў
Д. рама́ну рама́нам
З. рама́н рама́ны
О. рама́нам рама́намі
М. рама́не
Пр. {{{prp-sg}}} -

ра-ма́н

іменник, чоловічий рід, 2-ге відмінювання (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -раман-.

Вимова

[ред.]
  •  прослухати вимову?, файл
  • УФ: []
  • Семантичні властивості

    [ред.]

    Значення

    [ред.]
    1. літ. роман. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
    2. роман, романтичні стосунки. [≈ 2][≠ 2][▲ 2][▼ 2] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
    Синоніми
    1. ?
    2. ?
    Антоніми
    1. ?
    2. ?
    Гіпероніми
    Гіпоніми
    1. ?
    2. ?

    Холоніми

    [ред.]

    Мероніми

    [ред.]

    Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми

    [ред.]

    Колокації

    [ред.]

    Прислів'я та приказки

    [ред.]

    Споріднені слова

    [ред.]
    Найтісніша спорідненість

    Етимологія

    [ред.]

    Від рома́н¹ «літературний твір; любовні стосунки», романі́ст, романі́стика, рома́нс «юбовний зв'язок», романі́чний, романсува́ти «залицятися»; — рос. болг. рома́н, білор. рама́н, пол. romans, чеськ. словац. словен. román, в.-луж. roman, сербохорв. ро̀ма̄н, — запозичення з французької мови; фр. roman, фр. «romanz» (ст.), спочатку «перекладений з латинської мови твір», від пізнього лат. rōmānicē «на народній латині», похідного від rōmānus «римський», що зводиться до Rōma «Рим». — СІС² 736; Коваль 167; Черных II 121; Фасмер III 499; Будагов РЯШ 1970/3, 84—89; Kopaliński 849; Holub—Lyer 422—423; Dauzat 637; Gamillscheg 777—778. — Пор. рома́нс, рома́нський, романти́зм.


    Джерела

    [ред.]