розуміти

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

  теп. ч. мин. ч. майб. ч. наказ.
Я розумі́ю розумі́в розумі́тиму  —
Ти розумі́єш розумі́в
розумі́ла
розумі́тимеш розумі́й
Він
Вона
Воно
розумі́є розумі́в
розумі́ла
розумі́ло
розумі́тиме  —
Ми розумі́єм(о) розумі́ли розумі́тимем(о) розумі́ймо
Ви розумі́єте розумі́ли розумі́йте
Вони розумі́ють розумі́ли розумі́тимуть  —
Дієприкм. теп. ч.
Дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. теп. ч. розумі́ючи
Дієприсл. мин. ч. розумі́вши
Пас. дієприкм. теп. ч.
Безособова форма

ро-зу-мі́-ти

Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 1a. Відповідне дієслово доконаного виду — зрозуміти.

Корінь: -розум-; суфікс: ; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова[ред.]

МФА: []

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. також без додатка і з підрядним реченням сприймати, осягати розумом (у 1, 2 знач.) ◆ немає прикладів застосування.
  2. сприймати інформацію, передану жестами, знаками і т. ін. ◆ немає прикладів застосування.
  3. осягати, схоплювати розумом, усвідомлювати ідею, зміст, значення чого-небудь написаного, прочитаного, сказаного і т. ін. ◆ немає прикладів застосування.
  4. сприймати, схоплювати зміст висловленого нерідною мовою ◆ немає прикладів застосування.
  5. сприймати, усвідомлювати зміст, значення чого-небудь висловленого, написаного, створеного кимсь. ◆ немає прикладів застосування.
  6. правильно сприймати людину, поділяючи її світогляд, вчинки, настрої, почуття і т. ін. ◆ Розуміти з півслова.
  7. перев. із спол. пройматися свідомістю (у 2 знач.), бути свідомим (у 2 знач.) чого-небудь, ясно, чітко усвідомлювати щось ◆ немає прикладів застосування.
  8. перех. і з підрядним реченням Сприймати не розумом, а інтуїцією, чуттям; відчувати.
  9. сприймати відчуттям, інстинктивно мову, бажання, накази людини (про тварину). ◆ Розуміти серцем.
  10. пізнавати закономірності, проникати в суть якого-небудь явища, процесу. ◆ немає прикладів застосування.
  11. перев. із запереч. част. не. Знаходити пояснення, причину чого-небудь. ◆ немає прикладів застосування.
  12. робити припущення, здогадуватися про що-небудь. ◆ немає прикладів застосування.
  13. ссмислюючи, визнавати, приймати що-небудь ◆ немає прикладів застосування.
  14. оцінюючи, визначати, кваліфікувати певним чином що-небудь ◆ немає прикладів застосування.
  15. мати на увазі ◆ немає прикладів застосування.
  16. мати відомості, знання про кого-, що-небудь ◆ немає прикладів застосування.
  17. добре розбиратися в чому-небудь, бути добре обізнаним у чомусь ◆ Розуміти що-небудь (дещо) — розбиратися в чому-небудь, мати певні знання з чогось.
  18. тільки 2 ос., також зі сл. сам, сама, у знач. вставн. сл. і вставн. речення, розм. уживається для зосередження уваги співрозмовника на чому-небудь ◆ [[Нічого не розумію]] — уживається для вираження здивування, збентеження і т. ін. ◆ Оце [й] я розумію! — уживається як вигук при вираженні схвалення, заохочення. ◆ Що ви розумієте! — уживається як вигук при запереченні чого-небудь.

Синоніми[ред.]

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Джерела[ред.]