синус

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

[ред.]

синус I[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

відмінок однина множина
Н. си́нус си́нуси
Р. си́нуса си́нусів
Д. си́нусові
си́нусу
си́нусам
З. си́нус си́нуси
Ор. си́нусом си́нусами
М. на/у си́нусу на/у си́нусах
Кл. си́нусу* си́нуси*

си́-нус

Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -синус-.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. матем. тригонометрична функція, позначається sin. Для гострого кута прямокутного трикутника — відношення катета, протилежного цьому кутові, до гіпотенузи; дорівнює косинусові другого гострого кута цього трикутника.
  2. на колі — перпендикуляр, опущений з кінця дуги на радіус, або половина хорди подвійної дуги чи кута.

Синоніми[ред.]

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Етимологія[ред.]

Від лат. sinus — вигнутість, кривизна.

Переклад[ред.]

синус II[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

відмінок однина множина
Н. си́нус си́нуси
Р. си́нуса си́нусів
Д. си́нусові
си́нусу
си́нусам
З. си́нус си́нуси
Ор. си́нусом си́нусами
М. на/у си́нусу на/у си́нусах
Кл. си́нусу* си́нуси*

си́-нус

Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -синус-.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. анат. западина, розширення, поглиблення, довгий замкнутий канал. ◆ венозний синус серця

Синоніми[ред.]

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Джерела[ред.]

[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

відмінок одн. мн.
Н. си́нус си́нусы
Р. си́нуса си́нусов
Д. си́нусу си́нусам
З. си́нус си́нусы
О. си́нусом си́нусами
П. си́нусе си́нусах

си́-нус

Іменник, неістота, чоловічий рід (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -синус-.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. синус (аналог укр. слову). ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми[ред.]

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]

Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Етимологія[ред.]

Джерела[ред.]