синус

Матеріал з Вікісловника

Українська
[ред.]

синус I[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

відмінок однина множина
Н. си́нус си́нуси
Р. си́нуса си́нусів
Д. си́нусові
си́нусу
си́нусам
З. си́нус си́нуси
Ор. си́нусом си́нусами
М. на/у си́нусу на/у си́нусах
Кл. си́нусу* си́нуси*

си́-нус

Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -синус-.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. матем. тригонометрична функція, позначається sin. Для гострого кута прямокутного трикутника — відношення катета, протилежного цьому кутові, до гіпотенузи; дорівнює косинусові другого гострого кута цього трикутника.
  2. на колі: перпендикуляр, опущений з кінця дуги на радіус, або половина хорди подвійної дуги чи кута.

Синоніми[ред.]

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від лат. sinus — вигнутість, кривизна.

Переклад[ред.]

тригонометрична функція, позначається sin
перпендикуляр, опущений з кінця дуги на радіус


синус II[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

відмінок однина множина
Н. си́нус си́нуси
Р. си́нуса си́нусів
Д. си́нусові
си́нусу
си́нусам
З. си́нус си́нуси
Ор. си́нусом си́нусами
М. на/у си́нусу на/у си́нусах
Кл. си́нусу* си́нуси*

си́-нус

Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -синус-.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. анат. западина, розширення, поглиблення, довгий замкнутий канал. ◆ венозний синус серця

Синоніми


Антоніми


Гіпероніми


Гіпоніми

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Список перекладів

Джерела[ред.]


Російська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

відмінок одн. мн.
Н. си́нус си́нусы
Р. си́нуса си́нусов
Д. си́нусу си́нусам
З. си́нус си́нусы
О. си́нусом си́нусами
П. си́нусе си́нусах

си́-нус

Іменник, неістота, чоловічий рід (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -синус-.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. синус (аналог укр. слову). [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

  1. ?

Антоніми

  1. ?

Гіпероніми

  1. ?

Гіпоніми

  1. ?

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Джерела[ред.]