стілець

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	стіле́ць	стільці́
Р.	стільця́	стільці́в
Д.	стільце́ві стільцю́	стільця́м
З.	стіле́ць	стільці́
Ор.	стільце́м	стільця́ми
М.	стільці́ стільця́	стільця́х
Кл.	стільцю́*	стільці́*

сті-ле́ць

Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 5*b за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -стіл-; суфікс: -ець.

Вимова

• МФА : [sʲtʲiˈlɛt͡sʲ] (одн.), [sʲtʲilʲˈt͡sʲi] (мн.)
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Стілець

Значення

1. предмет меблів, призначений для сидіння, що має спинку. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

Антоніми

Гіпероніми

Гіпоніми

Холоніми

1. гарнітур

Мероніми

1. спинка

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість
іменники: стільчик

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів
Ісландськаis: stóll Іспанськаes: silla жін. Англійськаen: chair Грецькаel: καρέκλα Каталанськаca: cadira жін. Німецькаde: Stuhl m -s, Stühle Окситанськаoc: cadièra жін. Французькаfr: chaise жін.

Джерела

• Словник УЛІФ: стілець