схимник

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

відмінок однина множина
Н. схи́мник схи́мники
Р. схи́мника схи́мників
Д. схи́мникові
схи́мнику
схи́мникам
З. схи́мника схи́мників
Ор. схи́мником схи́мниками
М. схи́мникові, схи́мнику схи́мниках
Кл. схи́мнику схи́мники

схи́м-ник

Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -схим-; суфікс: -ник.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. церк. той, хто прийняв схиму — найвищий ступінь чернечого аскетизму у православній церкві ◆ В чорному, з білими хрестами, пройшов через цвинтар схимник, закритий до очей каптуром. П. Кочура

Синоніми[ред.]

  1. чернець, монах

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]

Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]

Споріднені слова[ред.]


Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Джерела[ред.]

[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

відмінок одн. мн.
Н. схи́мник схи́мники
Р. схи́мника схи́мников
Д. схи́мнику схи́мникам
З. схи́мника схи́мников
О. схи́мником схи́мниками
П. схи́мнике схи́мниках

Іменник, істота, чоловічий рід (тип відмінювання 3a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -схим-; суфікс: -ник.

Вимова[ред.]

МФА: [ˈsxʲimnʲɪk]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. схимник (аналог укр. слову). [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

  1. ?

Антоніми

  1. ?

Гіпероніми

  1. ?

Гіпоніми

  1. ?

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Етимологія[ред.]

Від ?