схимник

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

відмінок однина множина
Н. схи́мник схи́мники
Р. схи́мника схи́мників
Д. схи́мникові
схи́мнику
схи́мникам
З. схи́мника схи́мників
Ор. схи́мником схи́мниками
М. схи́мникові
схи́мнику
схи́мниках
Кл. схи́мнику схи́мники

схи́м-ник

Іменник чоловічого роду, істота, відмінювання 1a.


Корінь: -схим-; суфікси: -н-ик-

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. той, хто прийняв схиму — найвищий ступінь чернечого аскетизму у православній церкві ◆ В чорному, з білими хрестами, пройшов через цвинтар схимник, закритий до очей каптуром. П. Кочура

Синоніми[ред.]

  1. чернець, монах

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]

Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]

Споріднені слова[ред.]


Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Джерела[ред.]

[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

відмінок одн. мн.
Н. {{{основа}}} {{{основа}}}и
Р. {{{основа}}}а {{{основа}}}ов
Д. {{{основа}}}у {{{основа}}}ам
З. {{{основа}}}а {{{основа}}}ов
О. {{{основа}}}ом {{{основа}}}ами
П. {{{основа}}}е {{{основа}}}ах

схи́м-ник

іменник, істота, 2-ге відмінювання (тип відмінювання 3a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: --

Вимова[ред.]

МФА: [ˈsxʲimnʲɪk]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. схимник (аналог. укр. слову) ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми[ред.]

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]

Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Етимологія[ред.]

Від ?