тимус

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Зміст

[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

відмінок однина множина
Н. ти̃мус  —
Р. ти̃мусу  —
Д. ти̃мусові
ти̃мусу
 —
З. ти̃мус  —
Ор. ти̃мусом  —
М. на/у ти̃мусу  —
Кл. ти̃мусу*  —

ти-мус

Іменник, чоловічий рід (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка); форми множини не використовуються.

Корінь: -тимус-.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. анат. те ж саме, що волова залоза ◆ немає прикладів застосування. Efim Fedotovich Liskun, «Zahalʹne tvarynnyt︠s︡tvo: z osnovamy anatomiï i fiziolohiï», 1934

Синоніми[ред.]

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Джерела[ред.]

[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

Іменник.

Шаблон:морфо-bg

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. анат. тимус (аналог укр. слову). ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми[ред.]

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Етимологія[ред.]

Від ??

Джерела[ред.]



[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

Іменник.

Шаблон:морфо-mk

Вимова[ред.]

МФА: []

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. анат. тимус (аналог укр. слову) ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми[ред.]

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Етимологія[ред.]

Від ??

Джерела[ред.]


[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

відмінок одн. мн.
Н. ти́мус ти́мусы
Р. ти́муса ти́мусов
Д. ти́мусу ти́мусам
З. ти́мус ти́мусы
О. ти́мусом ти́мусами
П. ти́мусе ти́мусах

ти́-мус

іменник, неістота, чоловічий рід, 2-ге відмінювання (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -тимус-.

Вимова[ред.]

МФА: []

  • вітчизняна транскрипція:

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. анат. тимус (аналог укр. слову) ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми[ред.]

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Етимологія[ред.]

Від ??

Джерела[ред.]


[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

Іменник.

Шаблон:морфо-sr

Вимова[ред.]

МФА: []

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. анат. тимус (аналог укр. слову). ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми[ред.]

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Етимологія[ред.]

Від ??

Джерела[ред.]