тютюн

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Wikipedia-logo-uk.png
У Вікіпедії є стаття

[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

відмінок однина множина
Н. тютю́н тютюни́
Р. тютюну́ тютюні́в
Д. тютюно́ві
тютюну́
тютюна́м
З. тютю́н тютюни́
Ор. тютюно́м тютюна́ми
М. тютюно́ві, тютюні́ тютюна́х
Кл. тютю́не* тютюни́*

тю-тю́н

Іменник, неістота, чоловічий рід (тип відмінювання 1b за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: --.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. трав'яниста рослина родини пасльонових, у листі якої міститься нікотин ◆ немає прикладів застосування.
  2. висушені й подрібнені листки та стебла цієї рослини, які використовуються для куріння, нюхання, жування ◆ немає прикладів застосування.
  3. трав'яниста декоративна рослина з запашними білими, рожевими або світло-фіолетовими квітками ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми[ред.]

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]

Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Етимологія[ред.]

Запозичено з турецької, чагат., крим.-тат., tütün "курительный табак" (Радлов 3, 1572 и сл.; Банг-Габайн, Sitzber. Preuss. Аkаd., 1931, стр. 508; см. Мi ТЕl. 2, 181; ЕW 365).

Переклад[ред.]

Джерела[ред.]