україна

Українська

Морфологічні та синтаксичні властивості

відм.	однина	множина
Н.	Украї́на	Украї́ни
Р.	Украї́ни	Украї́н
Д.	Украї́ні	Украї́нам
З.	Украї́ну	Украї́ни
О.	Украї́ною	Украї́нами
М.	Украї́ні	Украї́нах
К.	Украї́но*	Украї́ни*

у-кра-ї́-на

Іменник жіночого роду, відмінювання 1a.

Префікс: у-; корінь: -край-; суфікс: -ин-; закінчення: -а

Вимова

• МФА: [ukrɑˈjɪnɑ]
•  вимова^{?, файл}
• вітчизняна транскрипція:

Семантичні властивості

Значення

1. заст. Країна, край. також вкраїна. ◆ немає прикладів застосування.
2. Територія, що знаходиться в межах іншої країни, краю; анклав. ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми

нація

Гіпероніми

1. країна

Гіпоніми

1. Україна

Споріднені слова

• іменники: край, країна, окраєць, Україна
• дієслова: краяти

Етимологія

Від укр. украяти < укр. краяти + укр. -ин- (річ, що утворилась унаслідок дії, позначеної дієсловом-джерелом).

Джерела

• http://uktdic.appspot.com/?q=%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B0