україна
Зміст
[ред.]
Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]
| відм. | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | Украї́на | Украї́ни |
| Р. | Украї́ни | Украї́н |
| Д. | Украї́ні | Украї́нам |
| З. | Украї́ну | Украї́ни |
| О. | Украї́ною | Украї́нами |
| М. | Украї́ні | Украї́нах |
| К. | Украї́но* | Украї́ни* |
у-кра-ї́-на
Іменник жіночого роду, відмінювання 1a.
Префікс: у-; корінь: -край-; суфікс: -ин-; закінчення: -а
Вимова[ред.]
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- заст. Країна, край. також вкраїна. ◆ немає прикладів застосування.
- Територія, що знаходиться в межах іншої країни, краю; анклав. ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми[ред.]
нація
Антоніми[ред.]
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Етимологія[ред.]
Від укр. украяти < укр. краяти + укр. -ин- (річ, що утворилась унаслідок дії, позначеної дієсловом-джерелом).
Переклад[ред.]
|
|
|
