край
Зміст
[ред.]
край I[ред.]
Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]
| відм. | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | кра́й | краї́ |
| Р. | кра́ю | краї́в |
| Д. | кра́єві кра́ю |
края́м |
| З. | кра́й | краї́ |
| О. | кра́єм | края́ми |
| М. | кра́ї краю́ |
края́х |
| К. | кра́е* | краї́* |
край
Іменник чоловічого роду, відмінювання 6c.
Корінь: -край-
Вимова[ред.]
МФА: [kraj]
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- лінія, що обмежує поверхню чого-небудь ◆ немає прикладів застосування.
- найвіддаленіша від центру частина якої-небудь місцевості; околиця ◆ немає прикладів застосування.
- невелика частина, відділена від чогось ◆ немає прикладів застосування.
- закінчення, припинення якоїсь дії, стану ◆ немає прикладів застосування.
- закінчення життя; смерть ◆ немає прикладів застосування.
- те ж саме, що країна ◆ немає прикладів застосування.
- місцевість, область, район і т. ін., що має певні природні й кліматичні особливості; сторона ◆ немає прикладів застосування.
- велика адміністративно-територіальна одиниця поділу в Росії та Казахстані ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми[ред.]
Антоніми[ред.]
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]
Споріднені слова[ред.]
- зменш.-пестливі форми:
- іменники:
- прикметники:
- дієслова:
- прислівники:
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
лінія, що обмежує поверхню[ред.]
найвіддаленіша від центру частина
|
|
|
невелика частина
|
|
|
припинення якоїсь дії
|
|
|
закінчення життя; смерть
|
|
|
країна
|
|
|
місцевість, область, район
|
|
|
адміністративно-територіальна одиниця
|
|
|
край II[ред.]
Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]
Прийменник.
Вимова[ред.]
МФА: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- указує на місцезнаходження предмета поблизу іншого ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми[ред.]
Антоніми[ред.]
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Споріднені слова[ред.]
- іменники:
- прикметники:
- дієслова:
- прислівники:
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
[ред.]
Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]
| відм. | однина | множина |
|---|---|---|
| Им. | кра́й | края́ |
| Род. | кра́я | краёв |
| Д. | кра́ю | края́м |
| Вин. | кра́й | края́ |
| Твор. | кра́ем | края́ми |
| Предл. | кра́е | края́х |
| М. | на краю́ | - |
| Разд. | кра́ю | - |
край
Іменник чоловічого роду, відмінювання 6c(1).
Корінь: -краʲ-
Вимова[ред.]
МФА: [kraj] (одн.), [krʌˈja] (мн.)
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- край (аналог. укр. слову у знач. 1) ◆ немає прикладів застосування.
- край (аналог. укр. слову у знач. 2), ◆ немає прикладів застосування.
- край (аналог. укр. слову у знач. 6) ◆ немає прикладів застосування.
- край (аналог. укр. слову у знач. 7) ◆ немає прикладів застосування.
- край (аналог. укр. слову у знач. 8) ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми[ред.]
Антоніми[ред.]
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]
Споріднені слова[ред.]
- зменш.-пестливі форми: краешек
- іменники: крайность, краюха, окраина
- прикметники: крайний, краевой
- дієслова:
- прислівники: крайне
Етимологія[ред.]
Від ??
