край

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Зміст

[ред.]

край I[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

відмінок однина множина
Н. кра́й краї́
Р. кра́ю краї́в
Д. кра́єві
кра́ю
края́м
З. кра́й краї́
Ор. кра́єм края́ми
М. кра́ї
краю́
края́х
Кл. кра́е* краї́*

край

Іменник чоловічого роду, відмінювання 6c.


Корінь: -край-.

Вимова[ред.]

МФА: [kraj]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. лінія, що обмежує поверхню чого-небудь. ◆ немає прикладів застосування.
  2. найвіддаленіша від центру частина якої-небудь місцевості; околиця. ◆ немає прикладів застосування.
  3. невелика частина, відділена від чогось. ◆ немає прикладів застосування.
  4. закінчення, припинення якоїсь дії, стану. ◆ немає прикладів застосування.
  5. закінчення життя; смерть. ◆ немає прикладів застосування.
  6. те ж саме, що країна. ◆ немає прикладів застосування.
  7. місцевість, область, район і т. ін., що має певні природні й кліматичні особливості; сторона. ◆ немає прикладів застосування.
  8. велика адміністративно-територіальна одиниця поділу в Росії та Казахстані ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми[ред.]

  1. кінець, пруг, пружок
  2. околиця
  3. окрайок, окраєць, шматок
  4. кінець
  5. смерть
  6. держава, країна
  7. сторона

Антоніми[ред.]

  1. центр

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]

Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

край II[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

Прийменник.

Вимова[ред.]

МФА: []

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. указує на місце знаходження предмета поблизу іншого. ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми[ред.]

  1. біля, коло, побіля, попри, поблизу, при, окрай, близько

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

край

Іменник, чоловічий рід.

Шаблон:морфо-be

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. край (аналог укр. слову). ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми[ред.]

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Прислів’я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Етимологія[ред.]

Джерела[ред.]


[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

відмінок одн. мн.
Н. кра́й края́
Р. кра́я краёв
Д. кра́ю края́м
З. кра́й края́
О. кра́ем края́ми
П.
М. кра́е  —
Разд. кра́ю  —

край

Іменник чоловічого роду, відмінювання 6c(1).


Корінь: -краʲ-

Вимова[ред.]

МФА : [kraj] (одн.), [krʌˈja] (мн.)

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. край (аналог. укр. слову у знач. 1) ◆ немає прикладів застосування.
  2. край (аналог. укр. слову у знач. 2), ◆ немає прикладів застосування.
  3. край (аналог. укр. слову у знач. 6) ◆ немає прикладів застосування.
  4. край (аналог. укр. слову у знач. 7) ◆ немає прикладів застосування.
  5. край (аналог. укр. слову у знач. 8) ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми[ред.]

  1. конец, оконечность, предел, периферия

Антоніми[ред.]

  1. центр, середина

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]

Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Етимологія[ред.]

Від ??