формальний

Матеріал з Вікісловника
Перейти до: навігація, пошук

Українська[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

Прикметник.

Корінь: --

Вимова[ред.]

МФА: []

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

-а, -е.

  1. Стос. до форми (у 4, 5 знач.), обумовлений формою.
    ◆ Форма́льна ло́гіка — наука про форми мислення, правила і форми виведення одного судження з інших.
    ◆ Форма́льна осві́та — напрям, прибічники якого вважають, що основною метою навчання є розвиток пам'яті, уваги, мови та інших розумових здібностей, а знання з основ наук мають другорядне значення.
  2. Який дотримується лише форми (у 6 знач.), відображає її, не рахуючись із суттю справи, зі справжнім станом речей; пройнятий формалізмом (у 1 знач.). || Який існує або зроблений лише для видимості. Формальне ставлення до своїх обов'язків.
  3. Виконаний за встановленим порядком, офіційний; який ґрунтується на дотриманні форми (у 9 знач.). || Здійснений за виробленим правилом, так, як прийнято.
  4. Пов'язаний з формою (у 7 знач.).
  5. Який надає перевагу формі (у 7 знач.), пройнятий ідеями формалізму (у 2 знач.); формалістичний.
  6. лінгв. Пов'язаний з формою (у 12 знач.).
  7. спец. Який передбачає заміну всіх змістових понять символами, а всіх змістових тверджень – відповідними формулами (про метод у математичній логіці).
  8. заст. Справжній, дійсний.

Синоніми[ред.]

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]

Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]

Споріднені слова[ред.]

  • зменшено-пестливі форми:
  • іменники:
  • прикметники:
  • дієслова:
  • прислівники:

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Джерела[ред.]