Перейти до вмісту

формальний

Перевірена версія
Матеріал з Вікісловника

Українська

[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки

[ред.]
відм. однина множина
чол. р. сер. р. жін. р.
Н. форма́льний форма́льне форма́льна форма́льні
Р. форма́льного форма́льного форма́льної форма́льних
Д. форма́льному форма́льному форма́льній форма́льним
З. (іст./неіст.) форма́льного (іcт.)
форма́льний (неіст.)
{{{з (чол, неіст)}}}
форма́льне форма́льну форма́льних (іст.)
форма́льні (неіст.)
{{{з (мн, неіст)}}}
О. форма́льним форма́льним форма́льною форма́льними
М. форма́льнім
форма́льному
форма́льнім
форма́льному
форма́льній форма́льних

фор-ма́ль-ний

Прикметник, відмінювання 1a.

Корінь: -формаль-; суфікс: ; закінчення: -ий.

Вимова

[ред.]
  •  прослухати вимову?, файл
  • УФ: []
  • Семантичні властивості

    [ред.]

    Значення

    [ред.]
    1. стос. до форми (у 4, 5 знач.), обумовлений формою.[≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1]
      ◆ Форма́льна ло́гіка — наука про форми мислення, правила і форми виведення одного судження з інших.
      ◆ Форма́льна осві́та — напрям, прибічники якого вважають, що основною метою навчання є розвиток памяті, уваги, мови та інших розумових здібностей, а знання з основ наук мають другорядне значення.
    2. який дотримується лише форми (у 6 знач.), відображає її, не рахуючись із суттю справи, зі справжнім станом речей; пройнятий формалізмом (у 1 знач.). [≈ 2][≠ 2][▲ 2][▼ 2] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
      1. який існує або зроблений лише для видимості. ◆ Формальне ставлення до своїх обовязків.
    3. виконаний за встановленим порядком, офіційний; який ґрунтується на дотриманні форми (у 9 знач.). [≈ 3][≠ 3][▲ 3][▼ 3] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
      1. здійснений за виробленим правилом, так, як прийнято. [≈ 4][≠ 4][▲ 4][▼ 4] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
    4. пов’язаний з формою (у 7 знач.). [≈ 5][≠ 5][▲ 5][▼ 5] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
    5. який надає перевагу формі (у 7 знач.), пройнятий ідеями формалізму (у 2 знач.); формалістичний. [≈ 6][≠ 6][▲ 6][▼ 6] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
    6. лінгв. пов’язаний з формою (у 12 знач.). [≈ 7][≠ 7][▲ 7][▼ 7] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
    7. спец. який передбачає заміну всіх змістових понять символами, а всіх змістових тверджень — відповідними формулами (про метод у математичній логіці). [≈ 8][≠ 8][▲ 8][▼ 8] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
    8. заст. справжній, дійсний. [≈ 9][≠ 9][▲ 9][▼ 9] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
    Синоніми
    Антоніми
    Гіпероніми
    Гіпоніми
    1. ?
    2. ?
    3. ?
    4. ?
    5. ?
    6. ?
    7. ?
    8. ?
    9. ?

    Холоніми

    [ред.]

    Мероніми

    [ред.]

    Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми

    [ред.]

    Колокації

    [ред.]

    Прислів'я та приказки

    [ред.]

    Споріднені слова

    [ред.]
    Найтісніша спорідненість

    Етимологія

    [ред.]

    Від ??

    Переклад

    [ред.]
    стос. до форми

    ◆ який дотримується лише форми, відображає її, не рахуючись із суттю справи, зі справжнім станом речей ◆ який існує або зроблений лише для видимості ◆ виконаний за встановленим порядком, офіційний; який ґрунтується на дотриманні форми

    здійснений за виробленим правилом, так, як прийнято
    який надає перевагу формі, ідеями формалізму
    пов’язаний з формою
    який передбачає заміну всіх змістових понять символами
    справжній, дійсний

    Джерела

    [ред.]