Перейти до вмісту

формант

Перевірена версія
Матеріал з Вікісловника

Українська

[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки

[ред.]
відмінок однина множина
Н. форма́нт форма́нти
Р. форма́нта форма́нтів
Д. форма́нтові
форма́нту
форма́нтам
З. форма́нт форма́нти
Ор. форма́нтом форма́нтами
М. на/у форма́нту на/у форма́нтах
Кл. форма́нту* форма́нти*

фор-ма́нт

Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -формант-

Вимова

[ред.]
  • УФ: []
  • Семантичні властивості

    [ред.]

    Значення

    [ред.]
    1. обертони, з яких складається певний звук мови. Звуки мови відрізняються один від одного насамперед набором обертонів. Визначальними в розпізнаванні голосних звуків є перші дві форманти. Наприклад, за деякими даними, для а - це приблизно 700 і 1200 Гц, для о - 400 і 800 Гц, для у - 300 і 700 Гц, для і - 200 і 2200 Гц, для и - 300 і 1900 Гц, для е - це 400 і 1600 Гц ( у вимові різних людей висота формант неоднакова). Ті звуки, у яких перша і друга форманти досить близькі одна до одної, називаються компактними (наприклад [o] і [y]). Якщо обидві форманти далекі одна від одної, то це - дифузні звуки (наприклад, [o] - [і]). Висоту звука визначає друга форманта: з цього погляду до низьких звуків належить у, до високих - і. Ненаголошені голосні, які творяться поряд, тобто компактні звуки, можуть сплутуватися.

    Синоніми

    [ред.]

    Антоніми

    [ред.]

    Гіпероніми

    [ред.]

    Гіпоніми

    [ред.]

    Холоніми

    [ред.]

    Мероніми

    [ред.]

    Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми

    [ред.]

    Прислів'я та приказки

    [ред.]

    Споріднені слова

    [ред.]
    Найтісніша спорідненість

    Етимологія

    [ред.]

    Від ??

    Джерела

    [ред.]

    Російська

    [ред.]

    Морфосинтаксичні ознаки

    [ред.]
    відмінок одн. мн.
    Н. форма́нт форма́нты
    Р. форма́нта форма́нтов
    Д. форма́нту форма́нтам
    З. форма́нт форма́нты
    О. форма́нтом форма́нтами
    П. форма́нте форма́нтах

    фор-ма́нт

    Іменник, неістота, чоловічий рід (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).

    Корінь: -формант-

    Вимова

    [ред.]

    Семантичні властивості

    [ред.]

    Значення

    [ред.]
    1. формант (аналог укр. слову) ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

    Синоніми

    [ред.]

    Антоніми

    [ред.]

    Гіпероніми

    [ред.]

    Гіпоніми

    [ред.]

    Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми

    [ред.]

    Прислів'я та приказки

    [ред.]

    Споріднені слова

    [ред.]
    Найтісніша спорідненість

    Етимологія

    [ред.]

    Джерела

    [ред.]