форматив

Матеріал з Вікісловника

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

відмінок однина множина
Н. формати́в формати́ви
Р. формати́ва формати́вів
Д. формати́вові
формати́ву
формати́вам
З. формати́в формати́ви
Ор. формати́вом формати́вами
М. на/у формати́ву на/у формати́вах
Кл. формати́ву* формати́ви*

фор-ма-ти́в

Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -формат-; суфікс: -ив.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. лінгв. ◆ Найбільші комбінаторні властивості, як засвідчує матеріал суфіксальної частини Словника, виявляють суфіксальні зв'язки — формативи.

Синоніми[ред.]

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Список перекладів

Російська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

відмінок одн. мн.
Н. формати́в формати́вы
Р. формати́ва формати́вов
Д. формати́ву формати́вам
З. формати́в формати́вы
О. формати́вом формати́вами
П. формати́ве формати́вах

фор-ма-ти́в

Іменник, неістота, чоловічий рід (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -формат-; суфікс: -ив.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. форматив (аналог укр. слову) ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми[ред.]

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Джерела[ред.]