царя

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	царя́	царя́та
Р.	царя́ти	царя́т
Д.	царя́ті	царя́там
З.	царя́	царя́т
Ор.	царя́м	царя́тами
М.	царя́ті	царя́тах
Кл.	царя́*	царя́та*

ца-ря́

Іменник, істота, середній рід, IV відміна (тип відмінювання 1°a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -цар-; закінчення: -я.

Вимова

• МФА : [t͡sɐˈrʲɑ] (одн.), [t͡sɐˈrʲɑtɐ] (мн.)
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: [ц а р' а́]

Семантичні властивості

Значення

1. розм. царське дитя ◆ Чи буде суд! Чи буде кара! Царям, царятам на землі? Т. Г. Шевченко ◆ З корінням треба знищить давній лад, Щоб не було ні панства, ні царят. І. Кочерга

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість
зменш.-пестливі форми: царятко ін. іменники: цар, цариця прикметники: царський

Список усіх слів з коренем «-цар-»
власні назви: Цар прізвища: Царьов, Царьков, Царьок топоніми: Царьово, Царьков(хутір) пр.  іменники: цар, царьок, цариця, царя, царевич, царат, царик, царювання, царевбивство, царевбивець царевбивця, царевбійниця, царедворець, царедворка, царизм, царист прикметники: царський, царевбивчий, царистський дієслова: царювати, зацарювати

Етимологія

від іменника цар, далі від рос. царь (виникло в результаті скорочення д.-рус. цѣсарь, ст.-слов. цѣсарь).

Переклад

Список перекладів
Болгарськаbg: царя (bg)

Джерела

• Словник УЛІФ: царя

ца-ря́
МФА: [t͡sɐrʲɐ]

• форма родового відмінка іменника цар ◆ немає прикладів застосування.