цвиндрик

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	цви́ндрик	цви́ндрики
Р.	цви́ндрика	цви́ндриків
Д.	цви́ндрикові цви́ндрику	цви́ндрикам
З.	цви́ндрика	цви́ндриків
Ор.	цви́ндриком	цви́ндриками
М.	цви́ндрикові, цви́ндрику	цви́ндриках
Кл.	цви́ндрику	цви́ндрики

цви́н-дрик

Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -цвиндр-; суфікс: -ик.

Вимова

• МФА : [ˈt͡sʋɪndrek] (одн.), [ˈt͡sʋɪndreke] (мн.)
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. діал. легковажний чоловік, юнак; жевжик. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

Антоніми

Гіпероніми

Гіпоніми

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість
іменники: цвиндра дієслова: цвиндрити

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів

Джерела

• Словник УЛІФ: цвиндрик