чин

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Українська
[ред.]

чин І[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

відмінок однина множина
Н. чи́н чини́
Р. чи́ну чині́в
Д. чи́нові
чи́ну
чина́м
З. чи́н чини́
Ор. чи́ном чина́ми
М. чи́ні чина́х
Кл. чи́не* чини́*

чи́н

Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1c за класифікацією А. А. Залізняка).

відмінок однина множина
Н. чи́н чини́
Р. чи́на чині́в
Д. чи́нові
чи́ну
чина́м
З. чи́н чині́в
Ор. чи́ном чина́ми
М. чи́нові
чи́ні
чина́х
Кл. чи́ну чини́

чи́н

Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1с за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -чин-.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. діяльність, дія, праця. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
    1. заст. особа, що посідала високе соціальне становище в суспільстві, наділена високими правами. [≈ 2][≠ 2][▲ 2][▼ 2] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
    2. заст. особа, яка виконувала певні ритуальні обов'язки. [≈ 3][≠ 3][▲ 3][▼ 3] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
    3. церк. духовний сан, стан. [≈ 4][≠ 4][▲ 4][▼ 4] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
  2. уроч. службовець того або іншого службового розряду. [≈ 5][≠ 5][▲ 5][▼ 5] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
  3. черговий розряд, ранг за встановленим порядком проходження військової та цивільної служби. [≈ 6][≠ 6][▲ 6][▼ 6] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
    1. у Російській імперії: звання державного службовця за табелем про ранги. [≈ 7][≠ 7][▲ 7][▼ 7] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
  4. тільки одн. спосіб, прийом, за допомогою яких що-небудь здійснюється, відбувається. [≈ 8][≠ 8][▲ 8][▼ 8] ◆ Головним чином

Синоніми

  1. ?
  2. ?
  3. ?
  4. ?
  5. ?
  6. ?
  7. ?
  8. ?

Антоніми

  1. ?
  2. ?
  3. ?
  4. ?
  5. ?
  6. ?
  7. ?
  8. ?

Гіпероніми

  1. ?
  2. ?
  3. ?
  4. ?
  5. ?
  6. ?
  7. ?
  8. ?

Гіпоніми

  1. ?
  2. ?
  3. ?
  4. ?
  5. ?
  6. ?
  7. ?
  8. ?

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

діяльність, дія, праця
особа, що посідала високе соціальне становище в суспільстві, наділена високими правами
особа, яка виконувала певні ритуальні обов'язки
духовний сан, стан
службовець того або іншого службового розряду
черговий розряд, ранг за встановленим порядком проходження військової та цивільної служби
звання державного службовця за табелем про ранги
спосіб, прийом, за допомогою яких що-небудь здійснюється, відбувається

Джерела[ред.]

Wikipedia-logo-uk.png
У Вікіпедії є стаття

чин ІІ[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

відмінок однина множина
Н. чи́н чини́
Р. чи́ну чині́в
Д. чи́нові
чи́ну
чина́м
З. чи́н чини́
Ор. чи́ном чина́ми
М. чи́ні чина́х
Кл. чи́не* чини́*

чи́н

Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1c за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -чин-.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. горизонтальний ряд ікон в іконостасі. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
  2. обов'язковий порядок розташування, система композиційних норм і правил, синонім краси у давньоруському мистецтві й архітектурі. [≈ 2][≠ 2][▲ 2][▼ 2] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

  1. ?
  2. ?

Антоніми

  1. ?
  2. ?

Гіпероніми

  1. ?
  2. ?

Гіпоніми

  1. ?
  2. ?

Холоніми[ред.]

  1. іконостас

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

горизонтальний ряд ікон в іконостасі
обов'язковий порядок розташування, система композиційних норм і правил, синонім краси у давньоруському мистецтві й архітектур

Джерела[ред.]

Болгарська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

Ед. чин
Ед. об. чина
Ед. суб. чинът
Мн. чини
Мн. сов. чините
Числ. чина
Зв.

чин

Іменник, чоловічий рід, відмінювання 7.

Шаблон:морфо-bg

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

  1. ?

Антоніми

  1. ?

Гіпероніми

  1. ?

Гіпоніми

  1. ?

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ??

Джерела[ред.]


Російська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

відмінок одн. мн.
Н. чи́н чины́
Р. чи́на чино́в
Д. чи́ну чина́м
З. чи́н чины́
О. чи́ном чина́ми
П.
М. чи́не  —

чи́н

Іменник чоловічого роду, відмінювання 1c.


Корінь: -чин-.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. чин (аналог укр. слову). [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

  1. ?

Антоніми

  1. ?

Гіпероніми

  1. ?

Гіпоніми

  1. ?

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ??

Джерела[ред.]