чин

Українська

чин І

Морфологічні та синтаксичні властивості

Іменник.

Корінь: --

Вимова

• МФА: []
•  вимова^{?, файл}

Семантичні властивості

Значення

1. діяльність, дія, праця
   1. заст. особа, що посідала високе соціальне становище в суспільстві, наділена високими правами
   2. заст. особа, яка виконувала певні ритуальні обов'язки
   3. церк. духовний сан, стан
2. уроч. службовець того або іншого службового розряду
3. черговий розряд, ранг за встановленим порядком проходження військової та цивільної служби
   1. у Російській імперії – звання державного службовця за табелем про ранги
4. спосіб, прийом, за допомогою яких що-небудь здійснюється, відбувається ◆ Головним чином

Усталені словосполучення, фразеологізми

• чин чином, чин по чину
• таким чином
• якимось чином (якимсь чином)

Споріднені слова

• зменш.-пестливі форми:
• іменники:
• прикметники:
• дієслова:
• прислівники:

Етимологія

Від ??

чин ІІ

Морфологічні та синтаксичні властивості

Іменник.

Корінь: --

Вимова

• МФА: []
•  вимова^{?, файл}

Семантичні властивості

Значення

1. горизонтальний ряд ікон в іконостасі
2. обов'язковий порядок розташування, система композиційних норм і правил, синонім краси у давньоруському мистецтві й архітектурі ◆ немає прикладів застосування.

Споріднені слова

• зменш.-пестливі форми:
• іменники:
• прикметники:
• дієслова:
• прислівники:

Етимологія

Від ??