чуркало

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	чу́ркало	чу́ркала
Р.	чу́ркала	чу́ркал
Д.	чу́ркалу, чу́ркалові	чу́ркалам
З.	чу́ркало	чу́ркала
Ор.	чу́ркалом	чу́ркалами
М.	чу́ркалі	чу́ркалах
Кл.	чу́ркало*	чу́ркала*

чу́р-ка-ло

Іменник, неістота, середній рід (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -чуркал-; закінчення: -о.

Вимова

• МФА : [ˈt͡ʃurkɐlɔ] (одн.), [ˈt͡ʃurkɐlɐ] (мн.)
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Чуркало

Значення

1. діал. те ж саме, що джерело. ◆ Оглянувся [Марусяк] за чуркалом, прислухався - чи не журчить де, але не було чути. Шукати не хотілося; зрештою пригадав, що й нема тут чуркала поблизу. Г. М. Хоткевич ◆ Олекса пішов шукати чуркала, щоб обмити [рану] Г. М. Хоткевич

Синоніми

Антоніми

Гіпероніми

Гіпоніми

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість
іменники: чур, чурок, чюркало

Етимологія

Від чур «дзюрчання» Нед, чу́рка́ло «джерело» УРС, Г, чу́рок «невеликий водоспад; місце, де струменем б’є вода», чюркало «джерело» Нед,чури́ти «плюскотіти, дзюрчати, бити струменем» Нед, чурі́ти «текти, дзюрчати, бити струменем» Нед, [чу́ркати Нед, чуркоті́ти, чю́ри́ти] «тс.»; — czururu. (дит.) «мочитися»; — один із варіантів звуконаслідувальних слів (з початковим ч-, дж-, ж-, ц-, дз-, з-) для передачі слухового враження від шуму текучої води (рідини), що виникали незалежно в різних мовах (Пор. рос. журчать «дзюрчати», вірм. dʒur «вода» і под.). — Младенов 689, 696. — Пор. дзюр, цюри́ти.

Переклад

Список перекладів

Джерела

• Новий тлумачний словник української мови 200 000 слів. Укладачі В.Яременко, О. Сліпушко. Видання друге, виправлене. 2008 рік.
• Словник УЛІФ: чуркало