шкорпій
Українська
[ред.]Морфосинтаксичні ознаки
[ред.]відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | шкорпі́й | шкорпії́ |
Р. | шкорпія́ | шкорпії́в |
Д. | шкорпіє́ві шкорпію́ |
шкорпія́м |
З. | шкорпій | шкорпії́ |
Ор. | шкорпіє́м | шкорпія́ми |
М. | шкорпіє́ві шкорпії́ шкорпію́ |
шкорпія́х |
Кл. | шкорпію* | шкорпії́* |
шкор-пі́й
Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 7*b за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -шкорпій-.
Вимова
[ред.]- МФА : [ʃkorˈpʲii̯] (одн.), [ʃkɔrpʲiˈji] (мн.)
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості
[ред.]Значення
[ред.]- діал., покут.-буковин.. скорпіон. [≈ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми
[ред.]Мероніми
[ред.]Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
[ред.]Колокації
[ред.]Прислів'я та приказки
[ред.]Споріднені слова
[ред.]Найтісніша спорідненість | |
Етимологія
[ред.]Від скорпіо́н, [шкорпіо́н, ско́рпій] Нед; — рос. скорпио́н, заст. ско́рпий, білор. скарпіён, д.-рус. скоропий, скоропия, скоръпий, скоръпия, пол., в.-луж. skorpion, чеськ., словац. škorpión, болг. скорпио́н, мак. скoрпија, сербохорв. ско̀рпија, Шаблон:lag, ст.-слов. скоръпии; — через церковно-слов’янське посередництво запозичено в давньоруську мову, а пізніше через посередництво німецької (нім. Skorpion) і латинської (scorpio, -onis) у східнослов’янські з грецької; гр. σκορπίος «скорпіон» вважається запозиченням з якоїсь середземноморської індоєвропейської мови, спорідненим з дав.-англ. sceorfan «здряпувати», sceorpan «дряпати», д.-в.-нім. scarbon «скребти, розривати», лат. škērpêt «різати дерн». — Німчук 232—233; Черных II 171—172; Фасмер III 654; Коpaliński 895; Kluge—Mitzka 712; Frisk II 738—739. — Пор. шкуропа́я.
Переклад
[ред.]Список перекладів | |
Джерела
[ред.]- Словничок діалектних слів // Федькович Ю. А. Твори: В 2-х т.: повісті, поезії / упоряд. предм М. Ф. Нечиталюка. — К.: Дніпро, 1984.