ґава

Українська

Морфологічні та синтаксичні властивості

відмінок	однина	множина
Н.	ґа́ва	ґа́ви
Р.	ґа́ви	ґа́в
Д.	ґа́ві	ґа́вам
З.	ґа́ву	ґа́в
Ор.	ґа́вою	ґа́вами
М.	ґа́ві	ґа́вах
Кл.	ґа́во	ґа́ви

ґа́-ва

Іменник, істота, жіночий рід, I відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -ґав-; закінчення: -а.

Вимова

Зразкова:

• МФА: [ˈgɑwɑ]
•  вимова^{?, файл}

Поширена помилкова:

• МФА: [ˈgɑvɑ]
•  прослухати вимову^{?, файл}

Семантичні властивості

Ґава

Значення

1. птах з ряду Горобцеподібних, з чорним або сірим пір'ям; те саме, що ворона ◆ Важка ґава перелітала двір, махаючи своїми незграбними крилами. Словник Б. Грінченка
2. перен. неуважна, нерозторопна людина; роззява ◆ Цілу чверть ловив наш Петя в класі ґав. Д. Білоус

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми

• ґав ловити
• ні пава ні ґава
• мов ґаву ковтнув

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість
зменш.-пестливі форми: ґавенятко прізвища: Ґавинчук ін. іменники: ґавеня, Ґава, Ґавка прикметники: ґав'ячий, ґавин дієслова: ґавити, ґавитися

Етимологія

Від ??

Переклад

птах
Англійськаen: crow (en) Нідерландськаnl: kraai (nl) Російськаru: ворона (ru) жін.

неуважна,нерозторопна людина

Джерела

• Словник УЛІФ: ґава
• Етимологічний словник української мови, (ред.) Рудницький Я., Вінніпеґ, Канада, 1972
• Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови. Видавництво "Перун", 2005
• Словник-довідник з українського літературного слововживання. Головащук С., Київ, Наукова думка, 2004
• Этимологический словарь русского языка Фасмер М., Москва, 1964