terra

Латинська

terra

/ˈter.ra/ родовий відмінок: terrae; жін., I відміна; корінь: terr земля (те, що протиставляється небу) ¶ In principio creavit Deus caelum et terram На початку Бог створив Небо та землю (Біблія, Буття 1:1) ¶ Fiat voluntas tua, sicut in caelo et in terra Нехай буде воля твоя, як на небі, так і на землі (Біблія, Матвія 6:10) земля, суходіл, суша (те, що протиставляється морю) ¶ terrā суходолом, по землі ¶ terrā marique сушею і морем ¶ a terra з суходолу, на землі земля, ґрунт; поверхня землі; глина земля, край, країна, сторона; (мн.) світ ¶ Ukraina est Terra Cosacorum Україна — земля козаків ¶ orbis terrarum всі землі; Земля Земля (богиня землі) → Tellus

Відмінювання відмінок однина множина Називний terra земля́ terrae зе́млі Родовий terrae землі́ terrārum земе́ль Давальний terrae землі́ terrīs зе́млям Знахідний terram зе́млю terrās зе́млі Відкладний terrā земле́ю; на/у землі́ terrīs зе́млями; на/у зе́млях Кличний terra зе́мле terrae зе́млі

Португальська

terra

/ˈtɛʁɐ/

жін.; множина: terras

1. Земля (планета)
2. земля; суходіл, суша

   ¶ terra firme тверда земля

3. земля, ґрунт; поверхня землі; глина; пил

   ¶ dar em terra впасти на землю

4. земля, країна, край; терен
5. земля, поле, рівнина
6. земля; власність; господарство
7. земля (переносно про могилу)
8. земля (переносно про світ)