Перейти до вмісту

поле

Матеріал з Вікісловника

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

відмінок однина множина
Н. по́ле поля́
Р. по́ля полі́в
Д. по́лю поля́м
З. по́ле поля́
Ор. по́лем поля́ми
М. на по́лі
по по́лю
поля́х
Кл. по́ле* поля́*

по́-ле

Іменник, неістота, середній рід, II відміна (тип відмінювання 2c за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -пол-; закінчення: -e?.

Вимова[ред.]

  • МФА : [ˈpɔle] (одн.), [pɔˈlʲa] (мн.)

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. безліса рівнина, рівний великий простір. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Бродив в бору, гуляв у чистім полі, рвав квіти, слухав жайворонка спів. І. І. Гончаренко
  2. ділянка землі, що використовується під посіви. [≈ 2][≠ 2][▲ 2][▼ 2] ◆ Жита шумлять на нашім полі. В. М. Сосюра
  3. простір, у межах якого відбувається якась дія. [≈ 3][≠ 3][▲ 3][▼ 3] ◆ Крізь віки пригнічення й неволі На ниві праці і на ратнім полі Ішли ми поруч, друзі і брати. М. Т. Рильський

Синоніми

  1. ?
  2. ?
  3. ?

Антоніми

  1. ?
  2. ?
  3. ?

Гіпероніми

  1. ?
  2. ?
  3. ?

Гіпоніми

  1. ?
  2. ?
  3. ?

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Список перекладів

Джерела[ред.]

Болгарська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

Ед. поле́
Ед. об. поле́
Ед. суб. поле́то
Мн. поле́та
Мн. сов. поле́тата
Числ.
Зв.

по-ле́

Іменник, середній рід, відмінювання 65.

Корінь: -пол-; закінчення: -e

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. поле (аналог укр. слову) [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

Антоніми

  1. ?

Гіпероніми

  1. ?

Гіпоніми

  1. ?

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ??

Російська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

відмінок одн. мн.
Н. по́ле поля́
Р. по́ля поле́й
Д. по́лю поля́м
З. по́ле поля́
О. по́лем поля́ми
П.
М. по́ле  —

по́-ле

Іменник середнього роду, відмінювання 2c.


Корінь: -пол-; закінчення: -e?.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. поле (аналог укр. слову) [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

  1. ?

Антоніми

  1. ?

Гіпероніми

  1. ?

Гіпоніми

  1. ?

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ??