багатир
Українська
[ред.]Морфосинтаксичні ознаки
[ред.]| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | багати́р | багатирі́ |
| Р. | багатиря́ | багатирі́в |
| Д. | багатирю́ багати́ре́ві |
багатиря́м |
| З. | багатир | багатирі́в |
| Ор. | багатире́м | багатиря́ми |
| М. | багатирі́ багатирю́ |
багатиря́х |
| Кл. | багати́рю* | багатирі́* |
ба-га-ти́р
Іменник, істота, чоловічий рід (тип відмінювання 1b^ за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -багат-; суфікс: -ир.
Вимова
[ред.]- МФА : [bɐɦɐˈtɪr] (одн.), [bɐɦɐteˈrʲi] (мн.)
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості
[ред.]Значення
[ред.]- розм. те ж саме, що багач. Шаблон:прикла2
Синоніми
[ред.]Антоніми
[ред.]Гіпероніми
[ред.]Гіпоніми
[ред.]Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
[ред.]Колокації
[ред.]Прислів'я та приказки
[ред.]Споріднені слова
[ред.]| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія
[ред.]Від бага́тий, бога́тий, бога́чий «багацький» Ж, багаті́й, бага́ч, бога́ч Ж, багатиня́ «багач», богати́ня «тс.» Ж, багати́р, богати́р «багач» Ж, багатирня́, багати́рство, бага́тство, богати́рство Ж, бога́тство Ж), бага́тько Я, багачня́, бага́тьмо «велика кількість, купа, безліч» Ж, бага́то, бага́цько, бога́то Ж), багати́тися, багаті́ти, бага́тишти, бага́тшити «збагачувати», збага́чувати, збага́чувач, бага́чувальний, убога́чення «збагачення»; — рос. бога́тый, білор. бага́ты, д.-рус. богатыи, пол. н.-луж. bogaty, чеськ. словац. bohatý, в.-луж. bohaty, болг. бога́т, мак. богат, сербохорв. бо̀гат, бо̀гати, словен. bogàt, ст.-слов. богатъ; — psl. bogatъ «той, хто має великий наділ», похідне від *bogъ «доля, майно, багатство»; — санскр. bhágaḥ «маєток, щастя», пов’язане з bhájati «надавати, давати, наділяти», авар. baga-, baγa- «бог, господь», тох. А рāк, тох. В pāke «частина, доля», алб. bagëti «скотина, велика рогата худоба, тяглова худоба»; в українській мові ба- замість бо- виникло як результат асиміляції до а в наступному складі (Пор. кажа́н, кала́ч, кача́н, халя́ва та ін.); лит. bagótas, лат. bagâts «багатий» є запозиченнями з слов’янських мов; думка (Trautmann 23) про давню спорідненість цих слів із слов’янськими неприйнятна.— Коломієць УМЛШ 1967/6, 11—12; Шанский ЭСРЯ I 2, 148—149; Фасмер—Трубачев I 182; Machek ESJČ 59; ЭССЯ 2, 158; Sł. prasł. І 295—296; Bern. І 67; Mühl .— Endz. I 249; Fraenkel 29.— Пор. бог, збі́жжя, не́біж, небі́жчик, небора́к, убо́гий.
Переклад
[ред.]| Список перекладів | |