богатир

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

Іменник.

Корінь: --

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. оспіваний у народній творчості герой, хоробрий воїн — людина-велетень з надзвичай­ною силою і відвагою ◆ Змужнів богатир наш Могутній Донбас Українська дума
  2. перен. про дужу, кремезну, працьовиту, відважну людину ◆ За столом чотири сини. Всі змужнілі, на порі, Як один — богатирі! Шпак
    1. про велику, могутню тварину, рослину і т. ін.◆ В славі наш могутній богатир — срібний бук Воронько

Синоніми[ред.]

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]

Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]

Споріднені слова[ред.]

  • зменш.-пестливі форми:
  • іменники:
  • прикметники:
  • дієслова:
  • прислівники:

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Джерела[ред.]